Село Білки Іршавського району Закарпатської області відоме насамперед завдяки легендарному силачу Кротону, слава про якого розійшлася по всьому світу. Та й взагалі з цієї місцевості вийшло чимало видатних особистостей: двічі Герой соціалістичної праці Юрій Пітра, знаний співак Степан Гіга та ін.
А кілька років тому «прославив» рідні Білки такий собі неповнолітній Петрик. Хлопчина -- з неблагополучної сім’ї. Маючи десять з гаком років, скоював зухвалі крадіжки у своєму селі та навколишніх населених пунктах. Хлопець «змією» прослизав між гратами, розбивши шибку в магазинах. Іршавські міліціонери добре знали «почерк» юного злодійчука, і після чергової крадіжки він, як правило, опинявся в їхніх руках. Хоча влітку хлопець вдома не ночував, і ловити його доводилося десь в полі. Іноді допомагали крадію такі ж як і він «сопливці». Про цього зухвальця писала навіть обласна преса, повідомляла кримінальна телевізійна хроніка. Виховні методи на малого Петра майже не діяли. Коли його черговий раз картали за недитячі витівки, він хитро підсміхався: мовляв, поки мені не виповнилося 14, балуюся, а потім -- зав’яжу...
Після досягнення чотирнадцятирічного віку у Петра було два виходи: або потрапити у спецзаклад, або покінчити з крадіжками. Не дуже вірилося, що його знову не потягне на чуже...
Минуло багато років. Петро уже досяг повноліття. І справді, тільки-но йому «стукнуло» 14 (вік, коли наступає кримінальна відповідальність) білківець «зав’язав» з цим «промислом». Принаймні, дотепер про його злодійські витівки не чути...
17-річний Олександр з села Фанчиково сусідньої Виноградівщини пристрасть до крадіжок також «нажив» собі ще в дитинстві. Але кидати цю справу не мав наміру. Першу кримінальну «пробоїну» отримав ще в 14-річному віці, та сумний досвід не став наукою.
- У минулому році юнець обікрав магазин у сусідній Руській Долині, -- розповідає начальник карного розшуку виноградівської міліції Ярослав Терек. – Поцупив на значну суму оргтехніку, зокрема комп’ютер, ноутбук та інше.
Здавалося б, Феміда тепер по заслузі мала оцінити діяння злодійкуватого юнака. Та знову все обійшлося легким переляком -- умовним терміном з відстрочкою. Можливо, однією з підстав для поблажливості Феміди слугувала заява підозрюваного, нібито йому дуже хотілося мати комп’ютер вдома. Якщо суддя, який виносив вирок, сподівався на виправлення юного злодія, то мусимо сказати, що його сподівання виявилися марними...
Навесні цього року в одному з магазинів, майже в центрі Виноградова, вночі хтось зухвало викрав мобільні телефони на значну суму. Невідомці проникли всередину, розібравши дах. Злодіїв невдовзі затримали. З’ясувалося: тут не обійшлося без Олександра. Поки тривало досудове слідство, ласий до чужого юнець знаходився на підписці.
Тим часом у райцентрі сталося ще дві підряд крадіжки з торговельних закладів, розташованих на ринку. Їхні власники позбулися автомагнітоли, DVD-програвачів, електроприладів тощо. Ярослав Терек та оперативники карного розшуку Юрій Каптур, Роберт Максимович та два тезки Івани Вереш і Товт встановили особи крадіїв. І знову у сильця міліціонерів потрапив фанчиківський Олександр, який тут орудував уже з іншими своїми поплічниками. Суд нарешті дав дозвіл на арешт терміном на 10 днів. Тим часом родичі не сиділи, склавши руки, а оформили довідку про хворобу сина. Його помістили у спецпалату, під цілодобову охорону міліції. На той час суд розглянув справу про крадіжку оргтехніки, за що Олександр отримав 4 роки ув’язнення. Тепер, здавалося б, уже дорога йому тільки у виправну установу. Та ні! Вирок за скоєння крадіжки поки що не набрав чинності, отож суд знову випустив юнця на підписку про невиїзд. А там, найімовірніше, буде звернення в апеляційну установу. Це затягне час, а зловмисник перебуватиме на волі. Не виключено, що Олександра невдовзі вкотре потягне на старе.
Вихід тут бачиться один: хіба що сільський злодій зазіхне на добро когось із суддів...
