Розширення доступу до генеральних планів міст і селищ Закарпаття буде тоді, коли землі вже не буде. Про це сьогодні в Ужгороді заявив журналістам заступник голови Закарпатської облради Андрій Сербайло.
За словами політика, громада може впливати на ситуацію забудови тієї чи іншої території, а це не подобається можновладцям, що можуть мати з цього зиск. Прикладом цього є, зокрема, історія з пл. Богдана Хмельницького в Ужгороді.
«Тільки після того, як громадськість включилася в обговорення доцільності чи недоцільності забудови цієї території, питання практично було знято з порядку денного, – каже Сербайло. – Це є надзвичайно актуальним для великих міст і селищ області тому, що ще є клаптики землі, якими можна «приторговувати», вирішуючи питання на користь того чи іншого суб’єкта підприємницької діяльності. Справа в тому, що законотворець чітко не виписує норми, які не давали б можливості керівникам того чи іншого рівня на свій погляд вирішувати питання доступності чи недоступності інформації. Ми всі є свідками того, коли під час виборчої компанії кожен з кандидатів на посаду міського, сільського чи селищного голови говорить про те, що необхідно при вирішенні того чи іншого питання обов’язково радитись з громадою. На практиці ж ми бачимо, що ставши мером, вони, прикриваючись певного рівня засекреченістю генеральних планів від громадськості, вирішують питання із земельними ділянками».
Як повідомив А.Сербайло, більшість територіальних, сільських і селищних громад області не мають на сьогоднішній день визначених меж, а генплан – тим паче: «Знову ж таки, це декому вигідно, тому що виходить так, що попередній голова адміністрації власним розчерком пера масово виділяв земельні ділянки за межами населеного пункту, особливо тих територій, де потенційно могли б будуватися туристичні рекреаційні комплекси».
