Акредитив — це надійний фінансовий інструмент, який забезпечує безпечні розрахунки між продавцем і покупцем.

Суть його полягає в тому, що банк гарантує оплату за товар або послугу лише у випадку, якщо продавець надає пакет документів, що повністю відповідає умовам акредитиву. Це дозволяє мінімізувати ризики обох сторін і забезпечити контроль на кожному етапі угоди. Детальніше про практичні аспекти використання акредитиву можна прочитати на сайті https://danil-hristich.com/uk/akredytyv/. 

У цьому матеріалі розглянемо, як саме працює акредитив, його ключові характеристики, відмінності від інших форм розрахунків, а також практичні аспекти його використання.

Принцип роботи акредитиву: простими словами

Механізм дії акредитиву базується на взаємодії між сторонами угоди та банками. Після укладення контракту покупець звертається до банку з проханням відкрити акредитив. Банк, у свою чергу, зобов'язується перерахувати кошти продавцеві — але лише тоді, коли останній надасть точно визначений перелік документів, що підтверджують виконання умов контракту.

Типова послідовність дій виглядає так:

1. Сторони домовляються про акредитив як про форму оплати в контракті.
   
2. Покупець готує заявку на відкриття акредитиву в своєму банку.
   
3. Продавець отримує проєкт акредитиву для погодження.
   
4. Банк покупця відкриває акредитив та надсилає його через SWIFT до банку продавця.
   
5. Продавець відвантажує товар і подає документи в свій банк.
   
6. Банк перевіряє документи на відповідність умовам акредитиву.
   
7. Якщо документи в порядку — відбувається платіж.
   

Важливо: саме умови акредитиву, а не контракту, є вирішальними для банку при здійсненні оплати.

Чому акредитив — це безпечна форма розрахунку

Основна перевага акредитиву — його безвідкличність. Це означає, що покупець не може в односторонньому порядку скасувати платіж після відкриття акредитиву. Такий підхід захищає продавця: якщо всі документи надано правильно, гроші будуть сплачені, незалежно від подальших дій чи бажань покупця.

Зміни в акредитив можуть вноситися лише за згодою всіх сторін — наприклад, якщо виявлено помилку в описі документів.

Учасники акредитивної операції: хто за що відповідає

Окрім продавця та покупця, у процесі зазвичай беруть участь кілька банківських установ. Ось основні ролі:

• Наказодавець (Applicant): покупець, який ініціює відкриття акредитиву.
  
• Бенефіціар (Beneficiary): продавець, який отримає оплату.
  
• Банк-емітент (Issuing Bank): банк покупця, що видає фінансову гарантію.
  
• Авізуючий банк (Advising Bank): банк продавця, який перевіряє справжність акредитиву та консультує щодо документів.
  
• Номінований банк (Nominated Bank): банк, уповноважений обробляти документи — часто це той самий, що й авізуючий.
  
• Підтверджуючий банк (Confirming Bank): додає додаткову гарантію платежу, особливо актуально при ризиках із банком-емітентом (наприклад, у країнах із нестабільною ситуацією).

Що відбувається, якщо документи не відповідають умовам

Якщо документи продавця містять помилки або не відповідають умовам акредитиву, банк має право відмовити в оплаті. У такому разі можливі варіанти:

• Покупець приймає документи і дає згоду на платіж, незважаючи на розбіжності.
  
• Документи повертаються на доопрацювання. Продавець може їх виправити та подати повторно.
  
• Оплата не здійснюється, якщо помилки не усунуто до завершення строку дії акредитиву.
  

Пам’ятайте: якщо строк дії акредитиву сплив, а документи не відповідають умовам, продавець втрачає право на оплату.

Шахрайство: коли банк може не платити навіть при формальній відповідності

Єдина ситуація, коли банк має право не виконати зобов’язання попри відповідність документів — це підозра у шахрайстві. Якщо буде встановлено, що документи фальшиві або містять неправдиві дані, платіж може бути зупинено.

Види акредитивів у міжнародних розрахунках

Залежно від цілей та умов договору використовуються різні типи акредитивів:

• Переказний (Transferable): дає можливість продавцю передати право на отримання коштів іншій особі (наприклад, постачальнику).
  
• Револьверний (Revolving): дозволяє багаторазове використання в рамках одного контракту — ідеально для регулярних постачань.
  
• Резервний (Standby): виконує роль банківської гарантії, використовується лише у разі несплати основним шляхом.
  
• Безвідкличний (Irrevocable): найпоширеніший тип, не може бути змінений без згоди всіх сторін.
  
• Відзивний (Revocable): технічно можливий, але практично не застосовується через відсутність гарантій.
  
• Акредитив “на пред’явлення” (At Sight): платіж здійснюється одразу після подання документів.
  
• З відстрочкою (Deferred): оплата відкладається на узгоджений період після виконання умов.
  

Акредитив — це потужний інструмент для мінімізації ризиків у зовнішньоекономічних контрактах. Його використання забезпечує обидві сторони гарантіями: продавцю — своєчасну оплату, покупцю — дотримання умов постачання. Завдяки прозорому механізму роботи та залученню банків як посередників, акредитив став золотим стандартом у міжнародній торгівлі.

• акредитив