За словами головного сейсмолога Закарпаття Світлани Плішко, спрогнозувати землетрус практично неможливо.
Останні події, які сколихнули не тільки Японію, але й увесь світ, викликали чимало чуток і прогнозів у засобах масової інформації. Більше того, експерти заговорили про те, що землетрус на сході планети може дати поштовх до подібних катастрофічних явищ і на інших континентах. У тому числі йдеться й про сейсмічно небезпечну зону Вранча у сусідній Румунії, де науковці ще торік прогнозували ймовірні підземні поштовхи. На щастя, тоді їхні прогнози не справдилися. А як тепер? Про це ми запитали завідувачку Ужгородської сейсмологічної станції Світлану Плішко.
Світлано Михайлівно, якою є ймовірність землетрусу на Європейському континенті?
— В Європі найбільш сейсмічною є зона Вранча в горах Румунії. Там відбуваються глибокі підземні поштовхи, які востаннє, наприкінці 80-х років, докотилися, як не дивно, аж до Москви та Гельсінкі. Тамтешні землетруси відбуваються на великих глибинах – від 120 до 350 кілометрів. А чим глибший гіпоцентр, тим ширша зона його дії. За оцінками фахівців, за останні понад 20 років там накопичилося достатньо енергії, щоб вибухнути знову. Але коли це станеться – невідомо. Адже, як не дивно, навіть із надсучасними технологічними можливостями людства передбачити, де й коли станеться землетрус, просто неможливо.
Прилади здатні зафіксувати його тоді, коли поштовхи під землею вже відбулися. Але не виключено, що землетрус в Японії може дати поштовх до подібного явища (хочеться дуже вірити, що не настільки катастрофічного) й на Європейському континенті.
Закарпаття від цього може постраждати?
— Знову ж таки, у 1989 році, під час останнього землетрусу в горах Вранча, найбільше його відчули мешканці Одещини, Буковини та Прикарпаття. Там підземні поштовхи дали про себе знати з силою 7 балів за 12-бальною шкалою MSK. Що ж стосується Закарпаття, то в нас він тоді відчувався із силою всього 5 балів за цією ж шкалою. Румунські землетруси мають здебільшого північно-східний напрямок, тому на Закарпатті його може бути чутно з меншою силою.
Наш регіон також є сейсмічно активним. Тут теж час від часу відбуваються дрібні підземні поштовхи. Що кажуть сейсмологи з цього приводу?
— На сейсмічність Закарпаття впливають землетруси, епіцентри яких розташовані в Східних Карпатах на території України та на прилеглих територіях сусідніх країн – Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Є чотири сейсмічні зони в області. Тячівська зона найбільш активна. Найсильніший землетрус тут стався у 1926 році поблизу селища Тересва із силою 7 балів за MSK. У південно-західній частині Закарпаття найпотужніший поштовх відбувся у 1936 році біля села Анталовці Ужгородського району. В цій зоні кожен землетрус є одиничною подією, що не супроводжується форшоками та афтершоками. У зоні Виноградова найсильнішим був землетрус 1978 року. Для тамтешніх поштовхів, навпаки, характерні форшоки та афтершоки. До речі, аби читачам було більш зрозуміло, про що йдеться, скажу, що афтершок – це повторний сейсмічний поштовх меншої інтенсивності, а форшок — це, навпаки, малий удар, що породжує великий поштовх. Четвертою зоною є район Рахова. У 1963 році тут, наприклад, відбулося декілька землетрусів. Найактивнішими на землетруси були 1979, 1980 і 1983 роки. І при цьому наші землетруси не несуть небезпеку для сусідніх областей, оскільки поштовхи проходять на невеликій глибині й епіцентр охоплює тільки райони нашої області.
Коли на Закарпатті востаннє фіксувалися підземні поштовхи?
— У 2006 році поблизу села Мужієво Берегівського району був зафіксований досить сильний, як для Закарпаття, землетрус. Він відбувся на глибині 15 кілометрів. Тоді на багатьох тамтешніх будинках потріскалися стіни. Крім Берегівщини, поштовхи відчувалися й у Мукачівському та Ужгородському районах. Більш слабкий землетрус відбувся й минулого року. Стався поблизу сіл Липча, Липецька Поляна та Монастирець Хустського району. Наші прилади зафіксували тоді поштовхи силою 3,2 бала за шкалою Ріхтера. А в цілому, щороку на Закарпатті відбувається в середньому від 5 до 20 підземних поштовхів, гіпоцентри яких розташовані на глибині 2—10 км.
