Створює їх народний умілець Андрій Воробець із Закарпаттяx0dx0a

Щоправда, його церкви - це зменшені копії відомих дерев‘яних храмів. Пан Андрій каже, майструвати почав після кількох важких операцій. Дав обітницю Богу - якщо одужає - то все життя будуватиме церкви.

Щодня Андрій Воробець піднімається на «палубу» - майстерню на горищі. Збоку не видно, що в чоловіка замість ноги – протез. Каже, матросом переніс кілька операцій. І пообіцяв Богу: якщо виборсаюся - до кінця днів майструватиму храми. І вже два десятиліття виконує обітницю. Досконало вивчив особливості дерев‘яної архітектури. Тонкощі перейняв у старих майстрів, які керували роботами від закладки до освячення будови.

Андрій Воробець, народний умілець:

"У нас є церкви, які зроблені без пилки. Це треба було протесати дошку два сантиметри товщиною. Вони її тесали. Це люди, які орудували топором, як зараз дехто комп”ютером."

У Закарпатті більше ста дерев‘яних храмів. Одним із захисників дерев‘яних культових споруд став Воробець. За старими фото він відтворив півсотні знищених у 20 столітті церков. Дружина майстра каже, що без завзяття й моторності чоловіка давно би опустила руки. Вона теж давно на інвалідності.

Гафія Кривка, дружина майстра:

"Він би ще хотів музей відкрити, тут, у селі. Якби хтось йому допоміг. Ай бо ніхто не обіцяє, що поможуть. Прийдуть з Міжгір”я, з Ужгорода, з Києва були депутати - подивляться та й йдуть. "

Нещодавно подружжю таки посміхнулась удача. Благодійний фонд визнав роботи Воробця унікальними й придбав сорок макетів для мукачівського музею. На отримані за музейну колекцію кошти майстер придбав авто. Й тепер тішиться, що зможе зняти ескізи зі старих дерев‘яних церков, до яких раніше не міг добратися через хворобу. Каже: їх не бережуть. То встигнути б хоча зафіксувати дивовижні творіння архітектури в макетах.

Богдан Барбіл Перший канал