Сіявуш Велієв, відомий тренер та без п'яти хвилин міжнародний майстер народився в 1969 році в місті Сумгаїт Азербайджанської ССР, де з 12 років захопився шахами. В 1987-1989 раках на військовій службі на території Німецької Демократичної республіки, де рік прослужив в спортроті разом з гросмейстерами Чеховим і Андрєєвим. З 1989 року тренувався і працював дитячим тренером в місті Краматорськ на Донеччині. З червня 2009 року тренує дітей Мукачева.
– Добрий день, пане Сіявуш. Як давно працюєте з мукачівськими юними шахістами?
– З червня 2009 року я проводив періодичні сесії в Мукачеві, які тривали тиждень. Цього року з червня по серпень тренуватиму їх постійно та буду обмінюватись досвідом з місцевими фахівцями.
– Як вас зустріли закарпатці і що вам найбільше припало до душі?
– Я не вперше в Закарпатті. Дуже подобається природа, кліматичні умови і саме навколишнє середовище. Дуже гостинні люди в Мукачеві. Все сприяє плідній роботі. Якби мені тут не подобалось, я б не приїхав.
– Кого з своїх вихованців можете відзначити?
– Двадцять років в Краматорську тренував підростаюче покоління шахістів України. Разом з іншими тренерами я працював з Русланом Пономарьовим, Сергієм Карякіним та іншими. А вашого земляка члена збірної України Захара Єфименко можу назвати справді своїм вихованцем/
– Які з останніх досягнень можете відзначити?
– В 2009 році моя вихованка, уродженка Харкова, Анастасія Ткачова серед дівчат до 14 років посіла 2 місце на першості України.
– Які особливості тренувального процесу в хлопців та дівчат?
– Дівчата більш дисципліновані і більш відповідальні. Хлопців треба мобілізувати. Але тих, хто досяг вершин в шахах з самого початку вирізняли великі амбіції, честолюбність і вони одразу перед собою ставили ціль досягти високих результатів.
– Чи були випадки, щоб ваші вихованці кидали займатись шахами?
– Випадків, щоб мої вихованці кидали шахи не було. Буває таке, що нема фанатизму у шахіста, але регулярно займається. А буває спортсмен архізахоплений, але хромає дисципліна.
– Що змінилось у вашому виді спорту за останні десятиліття?
– Раніше ставали гросмейстерами в 25 років. В 16-17 стати гросмейстером це було велике досягнення. Зараз шахи помолодшали і головним завданням є правильно встановити тренувальний процес. Професіоналізм починається вже з 6-7 років. До 11-12 років шахіст має бути відомим, а 15-16-річні вважаються стариками.
– Що вирізняє кращих сучасних шахістів України?
– Є таке поняття, як рівень. Треба бути професіоналом в будь-якій справі. В сучасному світі йде девальвація звань. І навіть, коли людина показує диплом – це не означає, що вона спеціаліст своєї справи. Справжній фахівець не потребує реклами, спеціальних звань. Так і тут коли шахіст сідає грати, то зразу видно чи він гросмейстер, чи просто любитель.
– Який секрет виховання сучасних чемпіонів?
– Треба як мінімум починати займатись в 6-7 років. Візьмемо Катерину Лагно, так вона вже до 10 років кілька разів була чемпіоном світу та Європи. Результату досягла тому, що з пелюшок фанатично займалась, забуваючи про все на світі. ЇЇ батько дитячий тренер і дівчинка з дитинства спостерігала за грою. Це зовсім не те, що діти приходять на гурток і трохи займаються. Вона не відчувала такого поняття як загрузка, а просто жила шахами.
– Коли дитячий тренер прощається з вихованцем, то хто є ініціатором?
Коли сам тренер доводить вихованця до певного найвищого для нього рівня, то він задоволений ним. Він повідомляє йому, що може пошукати кращого фахівця і з ним досягти ще більшого успіху.
