Керівники турецької компанії, вже відомої українцям своїми проектами "розвитку транспортної інфраструктури автомобільних доріг, почали "зондувати" грунт на Закарпатті. Цікаво, що почали не з обласного центру, а з периферії. З Берегівщини.
Так 26 червня голова райдержадміністрації Іштван Петрушка провів робочу зустріч з Ілхамі Туфан Ібасом, керівником будівельних робіт компанії «Онур». Зокрема, як повідомляє сайт РДА, "обговорили питання залучення інвестицій у будівництво та ремонт автомобільних доріг району".
Слід зазначити, що компанію «Онур конструкціон інтернешнл» заснували турецькі громадяни Четінджевіз Онур і Четінджевіз Іхсан, а також Мемешев Абляміт із Криму. Фірма з’явилася в Україні 2006 року, коли турки ремонтували дорогу Броди-Львів. 2007-го ця фірма займалася ремонтом львівської частини автошляху Київ-Чоп. І коли мова зайшла про термінову реконструкцію доріг до Євро-2012, один за одним тендери діставалися саме цій іноземній фірмі. За останні п’ять років фірма «Онур» виграла підрядів на 2,61 млрд грн.
Цим фактом зацікавились львівські журналісти, коли компанія прийшла на Львівщину. Можливо в компанії "Онур" найсучасніша техніка або відповідальні працівники? Виявилося, що далеко не так.
Львівська обласна СЕС, провівши перевірку діяльності «Онуру» у Пустомитівському районі, виявила, що старанні турки чомусь не мають висновку Державної санітарно-епідеміологічної служби. Також зафіксували, що під час експлуатації асфальтно-змішувальної установки «СІМ» відбувалося перевищення викидів шкідливих речовин у повітря.
Також турки взялися будувати асфальтний завод на орендованій ділянці у Рясному-2. Щоправда, таємно від усіх. Як пізніше з'ясувалося, цей промоб'єкт не пройшов державної екологічної експертизи і його не було погоджено у встановленому законодавством порядку. Звісно, з приходом інспекції будівництво припинили, а за зняття і перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу «Онуру» нарахували штраф – 18 409 грн. Але згодом завод продовжили зводити...
У 2013 році у Львові виник новий скандал з "Онуром". Прокуратура Львівської області здійснювала досудове розслідування за фактом розтрати бюджетних коштів під час проведення ремонтних робіт вулиць м.Львова. І з'ясувалося, що керівництво місто Лева переплатило директору “Онуру” 315 тисяч гривень. Відтак це спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків бюджету держави.
Кримінальне провадження було направлено до Залізничного районного суду Львова, вироком якого директора "Онура" Ілдіза Бірола було визнано винним та засуджено. Однак останній ще під час слідства свою вину визнав та відшкодував бюджету завдані збитки. Відповідно судом його звільнено від відбування покарання.
Також під час досудового розслідування встановлено, що при проведенні реконструкції доріг у м. Львові на виконання Державної цільової програми підготовки та проведення ЄВРО-2012 з футболу, не перевірили належним чином відповідність виконаних робіт, вартість яких була завищена підрядною організацією – ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл». Указане спричинило незаконні видатки коштів державного бюджету на суму понад 185 тис. грн.
Також за три роки у Львові під час реконструкції доріг пошкоджено 77 кабельних ліній електропередач. Лише від початку 2013 року під час реконструкції доріг Львова підрядна організація львівського комунального підприємства „Львівавтодор” – турецька компанія «Онур» пошкодила 16 кабельних ліній електропередачі. Через це без послуг електропостачання залишались споживачі на багатьох вулицях міста. Головна причина цих аварій а словами фахівців у тому, що фірма "Онур", яка реконструює дороги у Львові, четвертий рік працює без допусків від «Львівобленерго» на будівельні роботи в охоронних зонах електромереж...
Найсвіжіша інформація - львівські ревізори знайшли порушення в тендері на 64 мільйони. Управління капітального будівництва Львівської міськради ще 13 вересня 2013 року за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Онур Конструкціон Інтернейшнл» на реконструкцію проспекту Червоної Калини. Реконструкцію фінансують спільно з державного та місцевого бюджетів, завершити повинні до кінця наступного року. Цікаво, що у тендері також взяло участь ТОВ «Балтом Україна», що вже не раз виявлялося єдиним конкурентом «Онуру» на тендерах у Львові, незмінно програючи... Було виявлено низку порушень у тендері лише завдяки втручання народних депутатів.
Також цьогорічна перевірка ДФІ виявила недобросовісне виконання «Онуром» дорожньоремонтних робіт у Черкаській області. Здійснюючи ремонт траси Миронівка-Канів-Софіївка, робітники компанії не вклали вирівнювальний шар асфальтобетону, чим замовнику – регіональній службі автодоріг – було завдано збитків на суму 4,3 млн гривень.
І нарешті львівській газеті ZIK колишній працівник турецької фірми «Онур» Ігор Глушко розповів, як насправді турки ремонтують львівські дороги і чому українці сиділи лише на задніх місцях в автобусі... Ось уривки з цього інтерв'ю.
"Почав працювати 1 червня. Перше, що мене вразило, – нам не видавали жодних засобів захисту. Зокрема спеціалізованого жаростійкого взуття, щоби ходити по щойно укладеному асфальту, температура якого сягала 160-180 °С! Моє власне взуття розповзлося за півдня і я, як багато інших українських працівників, першого ж дня отримав опіки стоп. Туркам спеціальне взуття видавали, а для українців чомусь завжди не вистачало. Ми кілька разів підходили до керівників. Ті обіцяли, але нічого не змінювалося. Єдиний варіант отримати такі черевики – коли їх залишить хтось із попередників. На підприємстві була велика плинність кадрів, люди звільнялися, і після них залишалося взуття, яким ми могли скористатися. Так я собі його й роздобув. А зі мною працював хлопець, який так і ходив на роботу з обпеченими ногами до кінця контракту...
У червні кількість відпрацьованого часу становила 388 годин. Це без жодного вихідного – 16-17-годинний робочий день. Жахливі умови праці. Робочий день починався о 07:00 – у цей час я вже мав бути на Рясному, де є їхній офіс, а закінчитися міг і за північ – о 00:30. Встигав тільки помитися, повечеряти, відіспатися – і знову на роботу...
Турки ставилися до нас жахливо. За характером вони взагалі дуже запальні. Наприкінці серпня стався такий випадок – один турецький працівник побив
українського. Розбив йому лице, повибивав зуби. Ми практично не могли спілкуватися, бо вони нашої мови не знали. Можливо, турок щось не так зрозумів, але довго не з’ясовував і накинувся на хлопця. Після цього той хлопчина звільнився...
В автобусі діяло негласне правило: українці займали задні місця, турки – передні. Фірма зобов’язувалася годувати обідами. Це були п’ять-шість ложок супу, а на друге – зварений сухий рис без нічого – ні підливи, ні м’яса. Таке можна з’їсти раз чи два, але не постійно. Як можна було працювати 16 годин щодня на таких харчах? Тож люди втікали. Турки їли разом із нами, але, може, вони звикли до такої їжі…
У процесі роботи завжди було багато незадоволених. Але оскільки довкола суцільне безробіття, то люди терпіли. Коли, наприклад, приїжджали журналісти, я пробував розказати, як є насправді. До мене підійшов турок і сказав: якщо хочеш працювати у фірмі «Онур», то припиняй будь-які розмови. Це було просто залякування...
За ці півроку роботи я мав лише чотири вихідні. Ми працювали всі суботи й неділі, за які не отримували жодних подвійних оплат. Коли я почав працювати, то в бригаді було 22 чоловіків. Через кілька місяців із них не залишилося жодного. Одні йшли, на їхнє місце приходили інші...
Переважно ми працювали на трасі Львів – Краковець і Львів – Рава-Руська. Я був здивований, що протягом півроку жодна з наших контролюючих служб навіть не поцікавилася, як виконують роботи і чому допускають грубі порушення технології. Особливо багато зловживань було за містом, бо в місті ще так-сяк робили якісно. Наприклад, реконструюють стару дорогу. Вона має одну ширину, а згідно з європейськими нормами її слід розширити на 15-20 см. І ці додаткові сантиметри асфальту клали без підготовки, на звичайний пісок. Крім того, турки дуже занижували шар асфальту, який мали класти. Наприклад, замість 10-12 см залишали лише 3 см. Коли ми питали їх, чому вони так порушують технологію, ті пояснювали, що немає грошей – місцева влада не виділяє.
Зарплата українців коливалася у межах 4-4,5 тис. грн, туркам за ті самі обсяги роботи платили чомусь 2 тис. доларів плюс 500 грн на кишенькові витрати. Чому така різниця, не розумію! Коли мені оплатили частину лікарняного, виявилося, що моя офіційна зарплата становить 1400 гривень. Питаю, чому? Я ж отримував 4500 грн. Так дізнався, що нам давали зарплату «у конвертах». На фірмі працювало десь 300 українців – і всі отримували гроші в такий спосіб. Відповідно, так турки уникали сплати податків. Хто їх навчив такому, не знаю. Але, думаю, податкову це мало б зацікавити..."
А що ж такого цікавого турецька фірма знайшла на Берегівщині? Адже у бюджеті району - велика дірка. Чим ж тут можна розжитися?
Очевидно, що мова йде про можливість участі турецької копанії у тендері за право збудувати довгоочікувану об'їздну дорогу навколо Берегова збоку кордону з Угорщиною. Ця траса має суттєво розвантажити потік вантажівок, що нині здійснюється через Чоп.
Як днями стало відомо, Міністерство інфраструктури хоче залучати для будівництва доріг в Україні кредити нацбанків інших країн, наприклад, Китаю. Як повідомляє прес-служба міністерства інфраструктури, відповідний законопроект вже внесений до Верховної Ради.
Мова взагалі йде про законопроект № 4013а від 04.06.2014 «Про особливості здійснення закупівель в сфері забезпечення будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг». Основна ідея документа в тому, щоб вивести дорожню сферу з-під дії закону «Про вчинення державних закупівель». Це нібито має суттєво полегшити складну процедуру здійснення закупівель. Однак те, що авторами законопроекту є люди наближені до "регіоналів" вносить певну засторогу.
«Цей законопроект повинен легалізувати процедуру можливого отримання кредиту в національних банках різних країн. Наприклад, наявність такого правового механізму дозволить нам побудувати дорогу Берегово – Мукачево, яка з’єднує автобан на території Угорщини з дорогою Київ – Чоп і замикає транспортний коридор, підписавши міждержавну угоду на кредит в розмір 60 млн євро », – вважає перший заступник міністра інфраструктури Олександр Малін.
Отже, цей ласий шматок у 60 млн. євро, мабуть, і привабив турецьку компанію "Онур" на Берегівщину. Враховуючи, що результати перемовин поки що не розголошуються, то це лише наші припущення. Залишилося лише трішечки почекати...
Іван Романчук, Мукачево.net
