Відкрити унікальну археологічну пам'ятку сьогодні може практично кожен, навіть неповнолітній. Подібні знахідки не рідкість для Словаччини.
Нещодавно унікальне відкриття зробила восьмирічна словацька школярка, яка вигулювала собаку. Для цього лише слід було уважно дивитися під ноги, - повідомляє mytrnava.sme.sk.
Ребека гуляла зі своїм песиком на зораному полі біля села Кошолна в Трнавському районі, аж раптом помітила гладкий камінь правильної форми, який нагадав їй археологічні об’єкти, які вона раніше бачила в музеї.
«Тому вона зателефонувала батькові, який, як ентузіаст археології, одразу впізнав у даному предметі доісторичну сокиру. Разом вони сфотографували знахідку на місці, записали її координати та повідомили регіональне управління пам’яток Трнави. Це є правильною процедурою, завдяки якій дитина чи дорослий може стати частиною відкриття цінної археологічної спадщини», – каже археолог Матуш Сладок.
Сокира з доісторичних часів має округлу трапецієподібну форму, довжину – 6,1 сантиметра, ширину – 3,9 сантиметра, вагу – 65 грамів. Ці сокирки виготовляли шляхом розколювання каменю відповідної форми іншим каменем, який далі шліфували до отримання потрібної форми. Інструмент вставлявся в дерев'яну або рогову ручку і прикріплювалася шнуром з рослинних волокон або сухожиль тварин.
За словами Сладека, знахідка з Кошолни за своєю формою спочатку датується періодом неоліту (5 тисячоліття до н. е.).
Доісторичну сокиру, яку знайшла Ребека передали до Західнословацького музею в Трнаві, а дівчинка тепер має право відвідувати музей безкоштовно.
Наприклад, у 2016 році п’ятикласники Юрай і Рене в лісі під Татрами натрапили на частини керамічного контейнера.
«Знахідку показали вчителю історії, який здогадався, що це археологічний об’єкт, і повідомив про його відкриття археологу музею в Кежмарку. Вона датувала посудину періодом незадовго до нашої ери, тобто їй більше двох тисяч років. Музей надав студентам вільний доступ до своїх виставкових просторів на все життя», – розповів Сладок.
Ще один випадок стався у 2020 році, коли семирічний Даміан під час туристичної прогулянки з батьками поблизу Ружомберока знайшов залізний наконечник середньовічного списа.
У 2017 році випускник середньої школи Давід помітив незвичайний металевий предмет, який стирчав із гравію поблизу річки Ваг. Він забрав його додому, показав матері, яка звернулася до фахівців. Виявилося, що це дуже рідкісний артефакт, кинджал ранньої бронзової доби, віком майже чотири тисячі років. До того часу в Словаччині було знайдено лише чотири подібних екземпляри.
Натомість найбільше археологічне відкриття зроблене дитиною сталося на Піренейському півострові. У 1868 році мисливець виявив печеру на півночі Іспанії. Пізніше про це дізнався місцевий дворянин Марселіно Санс де Саутуола, який цікавився археологією. У 1879 році він повів до печери свою восьмирічну доньку Марію, яка першою помітила тваринний малюнок на стелі печери. Вона думала, що це воли, але насправді це були бізони, які нині вимерли в Європі. Після відкриття цієї картини в печері знайшли й інші. На них були зображені різні тварини та люди.
Під назвою Альтаміра печера стала всесвітньо відомою і вважається "Сикстинською капелою" печерного мистецтва. Настінні розписи були зроблені від 11 до 19 тисяч років тому.
