син засуджений на 7 років позбавлення волі

27-річний мукачівець Іван Шебела, сидячи на лаві підсудних, похмуро дивився на присутніх. Мабуть, тільки тепер приходило усвідомлення того, що скоїв непоправне: позбавив життя рідного батька. Слово "убивця" пекло душу. До цього довели його постійні пиятики, крадіжки, шахрайство, а через них -- чотири ходки на "зону".

...Повертаючись додому, мукачівка Вікторія (назвемо її так) відчула на душі якусь тривогу. Ось, нарешті, і під`їзд. Відчинивши вхідні двері, дівчина завмерла на порозі: у передпокої  на підлозі лежав непритомний батько Іван. Вся голова і тіло  старого були в крові. Неподалік, у кімнаті, на дивані спокійно спав її брат Іван. На столі виднілися склянки з недопитою  горілкою. Зі всього виходило, що тут зовсім недавно відбулося дике побоїще: у помешканні все перекидано догори дном. Спробувала підняти  батька, але той не подавав ознак життя. Трохи оговтавшись від пережитого шоку, Вікторія  вибігла з квартири і, сівши у таксі, подалася до брата Едуарда. Там зі сльозами на очах стала розповідати про побачене у батьківській квартирі.  Едуард з сестрою та дружиною поїхав до батьківської оселі. Викликав також  "швидку"  й  міліцію...

Іван  прокинувся,  коли у помешканні були  вже працівники міліції та медики. У міру того, як з голови випаровувався хміль, він відчував, що встиг накоїти біди. Важко  було дивитися в очі рідним. У голові все ще жевріла надія,  що батько залишиться живий. У вкрай тяжкому стані потерпілого  доставили у лікарню, де лікарі  намагалися  врятувати йому життя. Як показали результати судово-медичної експертизи, в Івана-старшого була тупа травма голови, грудної клітки, забій головного мозку, крововиливи, набряк головного мозку і легень, перелом кількох ребер з розвитком травматичного шоку.  Ці  тілесні ушкодження виявилися несумісними  з життям. Не приходячи до свідомості, потерпілий помер.

А підозрюваний, зрозумівши, що вийти сухим з води не вдасться,  став розповідати про конфлікт, котрий трапився кілька годин тому...

...Іван мав  несамовитий характер.  Про таких ще кажуть --  "нарваний". І тверезий був не мед, а коли  вип`є, то й поготів. Тоді краще йому на очі не потрапляти. Тому й не дивно, що всі у  сім`ї його боялися. Свій відбиток на характері  залишили й місця ув`язнення, де Шебела відбував покарання. Мати останнім часом жила у старшого сина, а Вікторія не дуже поспішала додому, де завжди чекала невесела картина: "тепленькі" батько з братом, який, до того ж,  часто був  чимось невдоволений... 

Того вечора все починалося добре. У  батька з`явилися гроші, і вони з сином вирішили трохи  "розслабитися". Іван збігав на ринок, закупив продукти, спиртне...  Через якийсь час  стіл виглядав, як і має бути: випивка, закуска... За чаркою і розмова стала веселішою. Від значної дози  оковитої обидва чоловіки на якийсь час "відключилися". Трохи відіспавшись, знову наповнювали чарки. Під час  розмови  батька з сином між ними раптом наче чорна кішка пробігла: мирна бесіда  переросла у сварку. Підігрітий спиртним Іван з люттю накинувся на батька.  Благання старого про пощаду  потонули у звірячих криках тирана. Іван-старший  прикривався руками, але це мало допомагало. Син зупинився лише тоді, коли  непритомний батько розпластався на долівці. Ще раз глипнувши на свою жертву, Іван  подався спати.

Під час  слідства підозрюваний у тяжкому злочині Шебела чистосердечно у всьому зізнався. Не став заперечувати своє  злодіяння й на судовому процесі. Щиро каявся у вчиненому. Мовляв, якби все можна було повернути...

Вироком Мукачівського міськрайонного суду Іван Шебела засуджений на 7 років позбавлення волі. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок залишено без змін.