Оксана Сохань — головна медсестра медичної роти 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. В стабілізаційному пункті на Запорізькому напрямку, вона — єдина жінка серед лікарів.
Як розповідає "Суспільне", Оксана з 2014 року служить у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Сама вона родом з Лисичанська Луганської області. Жінка зізнається, рятувати життя бійців за майже 10 років служби доводилося за різних умов, адже в цивільному житті вона була акушеркою.
Жінка розповідає, початок повномасштабної — був найважчим періодом. Тоді, заїхали на Запорізький напрямок, де військові вели бої за місто Пологи.
Операційна у стабілізаційному пункті на Запорізькому напрямку. Фото: Суспільне Запоріжжя
“Страшно було поки їдеш туди, бо є час думати і ти все це чуєш і просто молишся в машині. Найтяжчі дні в мене були 27 лютого і 3 березня — це Дні народження моєї онуки і сина. Я в машині казала: “Боже, тільки не сьогодні, щоб не зіпсувати дітям дні народження”. Ми всі готові були вмерти, ми всі розуміли, що ми не виживемо”, — розповідає Оксана Сохань.
Тоді ж, згадує Оксана, стабілізувати поранених бійців доводилося під час руху в автівках. Евакуюючи поранених бійців, бракувало й ліків.
"Був випадок, коли до мене в машину закинули двох хлопців, а в них була дуже сильна контузія. Вони поводилися неадекватно, буйно, десь поривалися бігти. А в мене не було препаратів, щоб їх заспокоїти. Я не знайшла нічого кращого, як заспівати колискову, як своїм дітям. І вони заспокоїлися”, — згадує медик.
Оксана каже, в медроті всі вони одна родина, навпіл ділять як гіркі, так і радісні моменти:
"Чому нам важко там, на цивілці, там кожен грає якусь роль. А тут ніхто не грає, які є, такі є. Тут не зіграєш", —підсумовує Оксана Сохань, головна медсестра медичної роти 128-ї ОГШБр
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
