
Нещодавно започатковано новий культурологічний проект — журнал “Закарпатський край”. Ідея створити регіональне культурологічне видання загальнодержавного звучання, давно обговорювалася. На жаль, як завжди, бракувало фінансів.
“З розвитком Інтернету зникли проблеми з розповсюдженням, папером, поліграфією, — говорить головний редактор журналу “Закарпатський край” В’ячеслав Рошко. — Ми стартували в останній день 2009 року. Можна сказати, у новорічну ніч створили сайт часопису, розпочавши його наповнення. Відразу відчули інтерес читачів з різних країн. Новини культури, туризму, суспільного життя — усе знайдете на наших сторінках.
Відомий закарпатський журналіст, письменник Юрій Бабічин став шеф-редактором журналу. “На наших сторінках читачі знайдуть серію матеріалів про історію, музеї, замки, заповідні куточки краю, — каже пан Юрій, — Адже подібних видань, де були б сконцентровані такі статті, в Україні мало. Ми одні з перших. Крім того, тримаємо читачів у курсі подій, які відбуваються в області, щоденно по кілька разів оперативно поновлюючи інформацію. Цим може похвалитися не кожен Інтернет-сайт. Бачимо свою аудиторію серед туристів, краєзнавців, істориків, усіх, кого цікавить і кому не байдужий закарпатський край”.
У створенні журналу не обійшлося без допомоги керівника журналів “Нова Січ” і “Музеї України” Віктора Тригуба, який виступив натхненником нового проекту і автором. “Закарпатський край” займе гідне місце серед таких відомих регіональних сайтів як кіровоградська “Сурма”, одеська “Хата”, кількох сайтів у Казахстані, Росії, Білорусі, Німеччині, Канаді, США…
— “Ринок регіональних інформаційних сайтів культурологічного спрямування лише формується, — розмірковує Віктор Тригуб. — Особливе значення подібні ресурси мають у розвинених курортних регіонах. Саме тому ми і розвиваємо цей напрямок. Попри скепсис деяких експертів, наша система вже зацікавила рекламодавців, потужних інформаційних партнерів. Співробітничати з нами досить престижно, адже на фоні відверто популістських, жовтуватих сайтів, ресурси культурологічного забарвлення, які пишуть про історію, музеї, визначних людей, мають зовсім інший рейтинг”.