Інтернет-пошуковики на запит "сурогатна мама" видають понад 47 тисяч варіантів. Більшість – це різні форуми, де розміщуються оголошення про пошук і попит на таких сурмам. Пропозицій більше, ніж пар, які знаходяться в пошуку відповідного гестаційного кур'єра - так згідно з прийнятою класифікацією ВООЗ називають сурогатну маму.
І це зрозуміло. По-перше, далеко не кожна пара може прийти до такого рішення - це нелегко з психологічної точки зору. По-друге, послуги сурогатних мам не кожна пара може собі дозволити. І по-третє, в нашій країні сурогатне материнство погано врегульовано законодавством, тому вкрай високим є ризик пар, які вирішили довірити виношування дитини чужій, часто не знайомій жінці, стати заручниками здирників або аферистів.
Нелегкий вибір
Сурогатною мамою, або гестаційним кур'єром, називають жінок, у яких вагітність настала в результаті запліднення яйцеклітини, яка належить третій стороні, сперматозоїдами, які також належать третій стороні.
"Є бездітна пара чоловік і жінка, є сурмама. Лікарі витягують яйцеклітину у жінки, запліднюють штучно в умовах "In vitro", а потім отриманий ембріон переносять у порожнину матки сурмами", - пояснює Ірина Кондрашова, психолог, яка займається підтримкою гестаційних кур'єрів і сімейних пар. Це один з варіантів. У такому випадку батьками дитини є пара, чиї репродуктивні клітини використовувалися для зачаття малюка, а не сурогатна мама.
Є й інший, нелегальний варіант сурогатного материнства - штучне запліднення жінки спермою чоловіка з подальшою передачею народженої дитини цьому чоловікові і його дружині (якщо він одружений). У такому випадку сурогатна мати є і генетичною матір'ю дитини.
Однак погодитись на залучення третьої сторони в "лікуванні" сімейного безпліддя можуть не всі, адже обидва варіанти складні психологічно для сімейної пари.
"У мене було сім спроб штучного запліднення. Всі безуспішні. Я розумію - шансів народити самостійно у мене немає. Але звертатися до послуг сурмами я не хочу. Боюся, що мені не під силу жити і усвідомлювати, що цю дитину виносила і народила інша жінка... Адже я повинна буду полюбити цю дитину. А як я її зможу полюбити, адже це буде для мене уособлення моєї жіночої неповноцінності, моя "вбита" надія стати біологічною матір'ю?"- міркує Уляна Т., киянка.
Підстерігають непрості складності сімейні пари і на етапі підготовки, особливо в тих випадках, коли тільки один з потенційних батьків є генетичним батьком дитини. "Складнощі виникають навіть на першому етапі, коли подружжя проходять безліч медичних процедур. Адже як це, постійно ділитися інтимними подробицями і визнавати свою неспроможність перед незнайомими людьми?!"- говорить Ірина Кондрашова.
Серйозні випробування чекають і на сурогатних матерів. "Щоб там не говорили, для таких жінок - це величезне потрясіння. Їм складно звикнутися з думкою, що дитину доведеться віддати. Знаю з досвіду, сурмами намагаються підтримувати зв'язок з батьками, які їй "замовили" дитину, хвилюються за долю малюка. Окремий стрес відчуває чоловік сурогатної мами - усвідомлення того, що дружина виношує чужу дитину для чужої сім'ї, також є важкою психологічною травмою. Це може зруйнувати шлюб", - вважає Ірина Кондрашова.
Діти за гроші
Вимоги до претенденток на роль сурогатної матері в Україні невибагливі - нею може стати жінка від 18 до... 51 року. Таку поправку до законодавства днями внесли народні депутати.
Втім, швидше за все дане вікове обмеження стосується жінок, які планують ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення). А прецедентом, ймовірно, став нашумілий випадок з Валентиною Підвербною, яка в минулому році, у 65 років, шляхом штучного запліднення народила дівчинку.
"Вікові обмеження для сурогатних мам ні до чого. Ніхто з батьків не стане довіряти свою дитину 55-річній жінці, є ризик ускладнень і патологій. До того ж, це ще й дорого, що відразу відсіває всяких експериментаторів", - говорить Ірина Кондрашова. За її словами, сурмамою може стати жінка у віці 20-35 років, що має власну здорову дитину, психічне і соматичне здоров'я.
В оголошеннях, які вивчив кореспондент ТСН.ua, віковий діапазон був коротшим: в межах 23-30 років. Мінімальний пакет послуг тільки з підбору сурмами центром, який спеціалізуються на цьому, в середньому обійдеться в 1000 доларів. Як правило, жінки, що пропонують себе в якості сурмами, просять за свої послуги від 7 до 30 тисяч доларів.
"Потрібна сурмама. Вік до 33 років, без шкідливих звичок. Винагорода 13 тисяч доларів, 30 тисяч за двійню, 300 доларів виплачуємо на кожен місяць протягом вагітності", - пише дівчина на ім'я Олеся, яка проживає в Київській області.
"Я сурмама з позитивним досвідом. У 2009 році був кесарів розтин за бажанням батьків, все пройшло добре. Мені 27 років, група крові перша позитивна, здорова. Є дочка 7 років, розлучена. Гонорар 15-20 тис доларів, щомісячна допомога - 400 доларів, оплата оренди квартири на період вагітності...", - таку пропозицію ТСН.ua знайшов на одній із "дощок" оголошень в мережі Інтернет.
Окремим пунктом прописують народження двійні або близнюків. Подвійна радість потенціальним батькам обійдеться ще в 5-7 тисяч доларів зверху. Окрім гонорару сурмами, батькам доведеться сплатити проведення обстеження здоров'я жінки, оплатити курс штучного запліднення (від 3 тисяч доларів) і супровід вагітності.
Крім цього, їм потрібно буде виплачувати сурогатній матері заробітну плату протягом всієї вагітності і період годування дитини (у середньому близько 300-400 доларів на місяць), і оплатити послуги лікаря, який прийматиме пологи.
У разі невдачі - переривання вагітності або ускладнень зі здоров'ям породіллі - батьки також несуть перед нею фінансові зобов'язання.
Окрема графа витрат для майбутніх батьків - оплата юристів. І їхні послуги теж недешеві. Підготовка всього пакета документів обійдеться в 1000-2000 доларів.
Ризикнути всім
І юридичний супровід потрібен. Історій, коли сурмама в процесі вагітності висувала нові умови, погрожуючи батькам перервати вагітність, вистачає.
"Я знаю випадок, коли породілля запросила з батьків суму в два рази більше тієї, яка була обумовлена в контракті. Вона мотивувала тим, що за дев'ять місяців все подорожчало, а гривня сильно подешевшала", - розповідає юрист Лев Пащенко.
Нерідкі випадки, коли майбутні сурмами підробляють довідки про стан свого здоров'я, вступають у змову з лікарями і навіть імітують вагітність, щоб отримати завдаток.
Деякі дівчата за рахунок таких бездітних пар проводять повне обстеження організму та лікування, а потім просто зникають з їхнього поля зору. Інші просто хочуть пожити за чужий рахунок у великому місті та влаштувати своє особисте життя.
У правоохоронних органах розповідають про цілі злочинні угруповання, що спеціалізуються на наданні "послуг" сурогатного материнства. Схема влаштована таким чином: так звані "чорні" звідники пропонують свою протеже по черзі відразу декільком сімейним парам, а потім протягом 3-4 місяців тягнуть з них гроші: на обстеження, лікування, проживання та харчування "сурогатної матері". Потім "посередники" знімають з усіх значну передоплату і просто зникають.
Зустрічаються випадки, коли сурогатна мати відмовляється передавати виношену дитину людям (подружжю), генетичний матеріал яких використовувався при зачатті. Причому, якщо сурмама є ще й біологічною мамою дитини, то довести щось в суді батькам вкрай складно.
"Щоб цього не сталося, потрібні висококласні юристи, які допоможуть знайти нормальний медичний центр, що спеціалізується на роботі з сурогатними матерями, у них як правило є свої бази. Також юристи пропишуть всі тонкощі і нюанси в контракті для двох сторін", - пояснює Лев Пащенко. Адже українське законодавство поки не захищає належним чином ані таких батьків, ані сурогатних мам. Адже останнім теж потрібні гарантії.
"Я знайома з двома випадками, коли в процесі вагітності батьки відмовлялися від дитини. Одного разу пара прийшла до думки, що вони не готові до таких змін в їхньому житті, другий раз сімейна пара в процесі розлучилася і виникло питання, як бути? Адже закон в даному випадку абсолютно не прописує, як чинити", - говорить Ірина Кондрашова.
Експерти переконані, Україні потрібен так званий "репродуктивний закон", адже без нього врегулювати подібні ситуації вкрай складно. До слова, такий законопроект вже лежить у стінах Верховної Ради, його розглянути повинні були ще в 2011 році, але народні депутати вирішили зайнятися, більш нагальними, на їхню думку, проблемами.
