11 липня Сейм Польщі відзначає 70-ту річницю Волинської трагедії, масового вбивства польського населення Волині українськими націоналістами у 1943 році.
Більшість у Сеймі має урядова партія "Громадянська платформа", яка виступає проти включення до тексту постанови слова "геноцид", щоб не псувати відносин з Україною, однак опозиційна партія "Право і справедливість" внесла до тексту постанови свої поправки, чим викликала розкол у лавах польських парламентарів і перспективу того, що за вшанування вбитих поляків і засудження Волинської різанини Сейм не проголосує одностайно.
Про це повідомляє інформагенство ВВС.
"Елементи геноциду"
20 червня верхня палата польського парламенту Сенат у заяві до 70-ї річниці Волинської трагедії окреслила події як етнічну чистку польського населення з елементами геноциду, бо винищення польського населення здійснювалося за етнічною ознакою.
Як каже кореспондент ВВС Україна у Польщі, загострення дискусій у колах оглядачів і політиків довкола воєнних подій на Волині спалахує регулярно до чергових роковин трагедії.
Депутати від урядової партії під час дебатів наполягали на такому формулюванні, яке б не ображало почуття українських громадян.
"Кожне наше слово і речення вписується в дуже гострі суперечки між Україною, яка тяжіє в бік Росії, і Україною, яка тяжіє в бік Західної Європи",- заявив на дебатах голова фракції "Громадянської платформи" Рафал Ґрупінський. Він закликав парламентарів не тільки казати правду про злочин, але і пам'ятати про майбутнє співпраці і примирення з Україною.
Однак його опонент з опозиційної партії "Право і справедливість" Пьотр Бабінец назвав окреслення "етнічна чистка з ознаками геноциду" евфемізмом, яким не можна обмежуватися в ситуації, коли потрібно вживати однозначне і влучне, за його словами, окреслення геноцид.
14 липня президент Польщі Броніслав Коморовський планує взяти участь у жалобній відправі за жертвами волинської різанини в Луцьку. Місцева організація ВО "Свобода" назвала його приїзд на Волинь небажаним.
