Українські християни східного обряду відзначають Велику, або Страсну п'ятницю. Цей день є найсумнішим у Великому пості, адже присвячують його згадці про страждання, смерть Ісуса Христа на хресті та поховання Божого сина.
У храмах не правляться літургії та взагалі жодні інші богослужіння, окрім належних уставом у ці дні. На вечірні звершується особливий чин похорону Господнього – винесення плащаниці та покладення її в храмі. Символічні гробниці оформлюються до Великодня – плащаниці занесуть до вівтарів перед самісінькім початком святкової хресної ходи в ніч проти неділі.
Велика п'ятниця є днем суворого посту. Існує традиція не їсти до закінчення чину виносу плащаниці, а потім вживати лише хліб та воду. Церковні приписи дещо м'якші, однак вони радять помірно споживати лише сиру їжу – свіжі овочі та фрукти. Сенс такої рекомендації Церкви полягає в тому, аби віряни не відволікалися на готування страв від основного – співпереживання трагедії розп'яття Христа та більше часу могли присвятити роздумам і молитві.
У народі здавна в Страсну п'ятницю не прийнято було співати, гуляти й веселитися. Вважається, що людина, що веселиться у цей день, весь рік сумуватиме. А хто співає – у Великдень плакатиме.
