14 жовтня православні та греко-католики відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови – головне християнське свято осені.
Здавна в Україні свято Покрови вважалося кінцем осені та початком зими. До початку жовтня закінчувалися усі найважливіші роботи на землі, було зібрано врожай і з'являлася можливість трохи перепочити від виснажливої праці.
На Покрову дівчата про шлюб просять
Саме тому ця пора традиційно знаменувала початок сезону сватання та весіль. Дівчата, яким набридло дівувати, у свято Покрови потайки просили: "Свята мати, Покрівонько, покрий мені голівоньку: щоб я жінкою була, щоб я весело жила, з чоловіком молоденьким, з дитяточком веселеньким".
Дослідники простежують у цьому культі відгомін давніх культів слов'ян-язичників на честь жіночого божества продовження роду, плодючості - Лади, Живи.
Якщо дівчину сватали до Покрови, то можна було ще протягом трьох тижнів (до Дмитра 8 листопада) зіграти весілля. Далі розпочинався піст - Пилипівка. Цієї традиції в багатьох українських селах дотримуються й досі, період від Покрови і до початку Пилипівки - пора наймасовіших шлюбів в Україні.
Існує навіть прикмета: якщо на Покрову сніг - буде багато весіль.
Сніговий покрів порівнювали з весільним покривалом, а після одруження, як відомо, дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою.
Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома
Зі святом Покрови пов'язано чимало народних повір'їв, прикмет, приказок, прислів'їв. Вважається, що яка погода на Покрову, такою буде і зима. Цього дня уважно спостерігають за вітром – якщо він дує з півдня, то зима буде теплою, із півночі – холодною, із заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою.
Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.
У Карпатській Україні до Покрови остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: "Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома".
Інші прислів'я до Покрови: "Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови", "Прийшов Покров - не нагрієш хату без дров", "Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду - льодом, а дівчат - шлюбним вінцем".
Козацька Покрова та день заснування УПА
Найбільшим і найзначущим святом була Покрова для козаків. У цей день на Січі відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали заступницею і покровителькою православного воїнства.
На честь Покрови козаки будували багато храмів, деякі з них збереглися й донині. Перлинами архітектури вважаються Покровський собор Харкова, зведений у 1689 році, та київська трьохбанна церква Покрови на Подолі, зведена у 1766-му.
Тож не дивно, що через століття це свято здобуло в Україні ще й другу назву - Козацька Покрова. Після указу президента України від 1999-го року день 14 жовтня відзначається як День українського козацтва.
Свято Покрови за день свого заснування обрала й Українська Повстанська Армія (УПА), віддавшись під опіку святої Богородиці. Цього дня вже кілька років в містах України відбуваються ходи та мітинги прихильників українського націоналізму.
Легенди і перекази
Безпосередньо свято Покрови Пресвятої Богородиці було встановлене в 1164 році князем Андрієм Боголюбським.
За легендою, свято відзначається на честь події, що відбулася цього дня у Візантії в X столітті. Під час облоги Константинополя військами агарян 910 року святий подвижник Андрій Юродивий побачив у небі над містом Матір Божу Із сонмом святих.
Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста та опустила додолу омфор (покривало у вигляді широкого шарфа, котрий звичайно жінки носили навколо шиї), прийнявши їх під свій захист. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.
За іншими переказами, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячий молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.
