2 квітня, закарпатські віряни відзначають Велику П'ятницю - найбільш скорботний день церковного календаря, коли згадують хресні страждання і смерть Спасителя. В цей день не можна поратися на господарстві. Заборонено також співати й веселитися. Кажуть, той, хто сміється у Велику п’ятницю, проплаче цілий рік.
Цього дня Страстної седмиці піст стає особливо суворим. За церковними канонами, не можна їсти нічого, крім води і хліба.
У Велику П'ятницю в церквах поклоняються плащаниці - великому, на весь зріст, зображенню тіла Христа у тому вигляді, у якому його зняли з хреста. Плащаницю виносять на середину храму, залишають там серед білих квітів, читають над нею Євангеліє і виконують похоронні плачі.
Поклоніння плащаниці триває два дні - до великодньої служби, тобто до пізнього вечора суботи, і за декілька хвилин до великоднього хресного ходу її вносять назад у вівтар.
На утрені Великої П'ятниці читають 12 уривків з Євангелія, що оповідають про поневіряння Ісуса.
Під час цього богослужіння віряни тримають у руках запалені свічки, що символізують велич Спасителя під час страждань.
Цього дня літургії немає, але відбувається вечірня, під час якої люди в храмі співпереживають смерті Христа.
