Видано альбом класика світового рівня одного з начинателів закарпатської школи живопису Адальберта Ерделі
Його великі полотна коштують десятки, якщо не сотні тисяч доларів. Мати їх у себе вважають за честь найвибагливіші колекціонери. Кількість підробок, що обертається на ринку, у кілька разів перевищує число оригіналів. Але при цьому творчість майстра лишається малодослідженою. До його сторіччя художній музей видав невеличкий альбомчик. Грунтовного же, так би мовити, академічного видання репродукцій довелося чекати ще півтора десятиліття. Воно побачило світ буквально днями в видавництві О. Гаркуші зусиллями художника Антона Ковача та його помічників. У ньому взято на облік 304 картини та подано репродукції 203 з них. Також відтворено кілька десятків графічних робіт майстра. Видання містить ексклюзивні спогади художників Закарпаття, а також художникового племінника Владислава і дружини Магди. Тут же подається вичерпна бібліографія з 230 позицій. Відкривається альбом двома передмовами — кандидата мистецтвознавства М. Приймича та наукових співробітниць нашого Художнього музею О. Приходько та Г. Рижової. Містить альбом і проілюстрований численними фотографіями «літопис життя і творчості». Укладач побудував альбом відповідно до вислову самого А. Ерделі про свою творчість: «Є той, кого нема; нема того, хто був; буде той, хто мільйонами років покрокував у вічність». Відповідно, творчість художника розбито на три періоди: творчі шукання 1920-х; зрілість і радянська доба. Всередині же розділів картини згруповано не за зовнішньою хронологією, а за внутрішньою логікою розвитку Ерделієвого таланту. Укладач здійснив ретельний вибір усього написаного, створивши тим самим найкращий пам’ятник художникові.
Перший період творчості в альбомі завершується програмною картиною «ХХ століття» (1931) — найбільш філософською з усіх картин А. Ерделі. Зображений на ній скорботний лик Христа позначений передчуттям численних трагедій цього століття. Витягнуте жовтогаряче лице нагадує чи то язик величезної свічки на згарищі, чи то спалах вибуху. Передчуття Герніки, Хатині, Кортелісів, Варшави, Хіросіми, Чорнобиля, Новобогданівки... Другий розділ альбому відкривається знаменитим портретом однієї з художникових муз 16-річної Аглаї Серені і завершується картиною «Прозріння єпископа». Третій розділ починається найвідомішим з «Автопортретів» (1950) і вінчається Невицькими пейзажами 1955 р., написаними за лічені дні до смерті.
Альбом спростовує цілий ряд міфів, що вже утвердилися про А. Ерделі. Його чомусь прийнято вважати переважно пейзажистом, хоча в книзі представлено всі без винятку живописні жанри. Значно перебільшується вплив на майстра його зарубіжних мандрів — виявляється він цілком сформувався ще до них. Радянський період не був часом згасання. Навпаки, саме в останнє десятиліття життя А. Ерделі сягнув своїх найвищих творчих висот — звичайно, не завдяки режимові, а всупереч йому. А проте найголовніше значення альбому в тому, що він робить спадщину художника загальнодоступною.
Ну, і ще одним увійде цей альбом до історії закарпатської культури, до обласної книги рекордів. Це найважча з усіх коли-небудь виданих в краї книжок — три кілограми. Бо Ерделі того вартий!
Презентація альбому, присвячена життю та творчості художника А. Ерделі, відбудеться в приміщенні Закарпатського художнього музею о 15 год. 10 вересня 2007 р.
