На Закарпатті зафіксували Північне сяйво (ФОТО)
79682
Підвищення закупівельних цін на свинину та яловичину вельми обрадувало наших тваринників, однак боляче вдарило по покупцях, особливо людях із низькими доходами. Що сталося на нашому м`ясному ринку? Чому ціни на цей важливий продукт харчування так стрімко злетіли?
— Тут нема чому дивуватися, — каже головний спеціаліст управління агропромислового розвитку Мукачівської РДА Петро Поминчук. — До цього вже давно йшло. Візьмемо для початку вартість зерна. Ціна на нього на сьогодні, мовити б, побила всі рекорди. Найдешевше збіжжя коштує від 120 до 150 гривень за центнер. А енергоносії, котрі з початку нинішнього року також стрімко злетіли вгору! Не варто забувати й про заробітну плату працівників тваринництва, яка хоч і поволі, але все ж зростає. Звісно, що в таких умовах закупівельна ціна на рівні 5-5,5 гривні не могла задовольнити сільгосптоваровиробників, і вони почали апелювати до уряду та навіть до Президента України. Ціни на м`ясо збило неконтро-льоване ввезення в державу різних неякісних м`ясних виробів, а також імпорт м`яса за давальницькими схемами. І лише коли ситуація стала критичною, уряд заборонив ввезення такого м`яса і зафіксував закупівельні ціни на м`ясо, щоправда, лише на договірних засадах, підписавши з переробниками меморандум про фіксацію цін. Вони зараз такі: свинина — по 10,5, яловичина — по 8,5, а птиця — по 11 гривень за кілограм.
— У нас багато фермерів за останні 9 місяців збанкрутіли, — веде далі Петро Володимирович. — І цього року вже ніхто всерйоз не хотів займатися тваринництвом. В угорськомовних селах Дерцені, Форноші, Жнятині, Баркасові, де традиційно люди сіють кукурудзу, селяни перестали тримати худобу, мотивуючи це тим, що вигідніше продати зерно, ніж м`ясо.
Почувши, що закупівельні ціни на свинину зросли, житель села Серне Мукачівського району пан Імре неабияк зрадів. Ще б пак! Вирощування свиней завжди було його основною статтею доходу. І тільки цьогоріч через збитковість цей працелюбний угорець перейшов на овочі. Піднявся настрій у людей гірських сіл Мукачівщини, де традиційно вирощується велика рогата худоба.
— Давно таке треба було зробити, щоб не загубити тваринницьку галузь, — резюмує мешканка Пузняківців пані Ганна. — Де ж таке видано, щоб корову можна було купити за три пенсії. Та за радянські часи хто здав бичка, починав будуватися, такі то були великі гроші. В програші залишилися тільки рядові покупці, які за кусень м`яса чи ковбаси платитимуть зараз значно більше.
— Це ще як сказати, — мовить Петро Поминчук. — Дотепер ми купували дешеву ковбасу, виготовлену із завезеного, мовити б, м`ясного непотребу, їсти її було неможливо. А зараз вона хоч буде і дорожча, зате справжня. Краще заплатити за неї на кілька гривень дорожче і відчути, що ти їси справжнє м`ясо. А, по-друге, за законами ринку, коли ми відновимо виробництво тваринництва і наситимо ринок власним м`ясом, то ціни самі поповзуть униз. А поки що маємо те, що маємо.
