Геноцид ромів на Закарпатті, в роки Другої світової війни був спланований. Так у 1944 році за одну добу понад три тисячі ромів загинули у таборі Аушвіц-Біркенау, що у Польщі. Щороку 2 серпня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв нацистського геноциду ромів.
Як розповіла у матеріалі "Суспільне Ужгород", ромологиня Євгенія Навроцька під час Другої світової війни угорська адміністрація серйозно розглядала вирішення "ромського питання". Тому місцева влада готувала громадську думку через медіа та впроваджувала антиромську політику зокрема підіймали питання про їх виселення. Перший документ щодо намірів виселити ромів міський голова підписав 3 березня 1942 року. Також були отримані погодження від санітарного лікаря та інженерного відділу. Того ж року зробили перепис ромів і в 1943 році вже був список всіх ромів, що проживали в Ужгороді — це 56 родин (284 особи). За їх переміщенням уважно стежили та у разі їх переселення до іншого селища, фіксували нову адресу.
Після того, як останній ешелон з євреями покинув Закарпаття в липні 1944 року на основі рішення уряду Угорщини розпочали створення таборів гетто для ромів. В постанові влади чітко ставилися вимоги створити закриті гетто для ромів у місцях компактного проживання: у м. Берегові, Мукачеві, Сваляві, Рахові та Чопі, розповіла ромологиня.
"Їх відгородили колючим дротом, а на воротах стояли угорські жандарми. Ромам не можна було виходити у місто в пошуках праці, натомість чоловіків забирали на примусові роботи на лінію фронту рити траншеї та будувати бліндажі. Невдовзі у таборах розпочався голод, адже продуктів, які завозили не вистачало на всіх. В таборах проводили примусову санітарну обробку. Всіх чоловіків та жінок підстригли налисо, а одяг продезінфікували у спеціальних камерах, який віддавали ще вогким і змушували одразу вдягати. В ізоляції роми пробули три місяці. Їх готували до депортації у німецькі концтабори. Наступ Радянських військ восени 1944 року завадив реалізувати цей план", — розповіла Євгенія Навроцька.
За словами Євгенії Навроцької роми потрапили в поле зору Третього Рейху через безжальну політику "расової гігієни", що лежала в основі ідеології нацистської Німеччини. Ця політика передбачала суворий відбір з метою поліпшення расової чистоти та знищення "нижчих" рас під приводом їхньої нібито неповноцінності. До цих "нижчих" рас на думку нацистів, належали і роми. Таким чином, поряд з "єврейським питанням", з'явилося і "ромське питання" — їх почали переслідувати та знищувати.
