4 червня нижня палата чеського парламенту ухвалила закон про виплату компенсацій ромським жінкам, які були стерилізовані без їхньої згоди.
Якщо рішення підтримає Сенат та президент Чехії Мілош Земан близько 400 ромських жінок матимуть право отримати компенсацію у розмірі 300 тисяч чеських крон (майже 12 000 євро).
Чехословаччина проводила політику стерилізації ромських жінок починаючи з 1973 року. Примусова стерилізація була напівофіційним інструментом обмеження чисельності ромів на території нинішньої Чехії і Словаччини.
Доповідь 2005 року незалежного омбудсмена Отакара Мотейла розповідає про десятки випадках примусової стерилізації в період з 1979 по 2001 рік. Він закликав до кримінального розслідування і можливого судового переслідування стосовно медичних працівників та адміністраторів процесу.
У Чехії право на компенсацію матимуть жінки, які були незаконно стерилізовані в період з 1966 по 2012 рік.
Натомість у Словаччині про прийняття подібної компенсації мови наразі не йде. Натомість євродепутат від Чехії Петер Поллак заявив, що такий законопроєкт готується і має бути розглянутий у парламенті Словацької республіки.
За його словами, наразі передчасно говорити про те, чи закон про компенсацію у Словаччині буде мати таку ж форму, що затверджена у Чехії і яка передбачає одноразову компенсацію жертвам незаконної стерилізації.
У 2016 році Комітет ООН з прав людини звернувся з рекомендацією до словацького уряду провести незалежне і ретельне розслідування випадків незаконної стерилізації в Словаччині.
Випадки незаконної стерилізації були задокументовані Консультативним центром з громадянських прав та прав людини у співпраці з міжнародною організацією "Центр репродуктивних прав" у 2003 році. Висновки базувалися на 230 інтерв'ю з ромськими жінками з маргіналізованих громад східної Словаччини. Більшість з них підозрювали про власну стерилізацію за попередньою інформативною згодою.
Натомість самі ромські жінки вважають, що їх ввели в оману. Наприклад, одна з постраждалих від примусової стерилізації Рената розповідала наступне:
"Лікарі сказали мені, що я маю піти на кесарів розтин, тому що у мене була двійня. Вони дали мені якийсь папір. Я запитала, що це таке. Вони сказали, що це стосується кесаревого розтину. Якби я знала, що насправді це згода на стерилізацію, я б ніколи її не підписувала. Вони мене обдурили".
Рената також зізнається, що, як і більшість ромів, читати вміє погано. Новина, що більше не матиме дітей, було для неї шоком. Сім'я проживає у кімнаті розміром три на три метри. Всього у Ренати шестеро дітей, троє від першого шлюбу. Подібних історій знає багато. Багато з них навіть не знають, що пройшли стерилізацію.
Переважна більшість ромів проживає на сході Словаччини. Це район міст Кошице, Міхаловце, Требішов, Бардеів, Кежмарок, Рожнява, Вранов над Топлу, Спішска Нова Вес, Левоча тощо.
У 2020 році з бюджету країни виділено для реалізації заходів для ромського населення у різних районах 148 091 070 євро. Приблизно 82 мільйонів євро - для освітньої галузі, 54 млн євро - на працевлаштування та 5 мільйонів на охорону здоров’я.
Ще 4 мільйони євро відведено на будівництво житла, а ще майже два мільйони євро - на правовий захист. Наразі виконано лише половину запланованої програми.
Стратегія Словацької Республіки щодо інтеграції ромів до 2020 року є концептуальним матеріалом, що визначає напрямок державної політики у сфері соціальної інтеграції кількох груп ромського населення, особливо маргіналізованих ромських громад.
Основною метою стратегії є зупинка сегрегації ромських громад та досягнення позитивного повороту в їх соціальній інтеграції, недискримінації та зміна ставлення більшості населення до ромів.
