4 серпня 2011 року на базі Хустської центральної районної бібліотеки з бібліотечними працівниками району відбулась презентація книги кандидата філологічних наук, доктора Івана Хланти, доктора мистецтвознавства, заслуженого діяча мистецтв «Закарпатські замки у легендах, переказах, літературних творах».
Іван Хланта звернув увагу присутніх на архітектурних спорудах Закарпаття. Із усіх видів архітектурних пам’ятників, створених у минулому на Закарпатті, чи не найбільшу увагу привертають старовинні замки. Величезні споруди або їх романтичні руїни, вибілені дощами і сонцем, піднімаються на одиноких вершинах, захованих у лісах. Якщо дивитися на них з долини, вони вражають надзвичайною мальовничістю. Всі вони оповиті різноманітними легендами і переказами.
Замки з’явились переважно на місці колишніх городищ, виникнення яких археологи відносять до ІІ тисячоліття до н.е. – ІХ н.е. Назва «город» - давня, означає укріплення, обгороджене ровом та валом з деревяною огорожею –частоколом. Про існування таких укріплень на Закарпатті мовиться у хроніці Аноніма «Діяння угорців» (ХІІ ст.).
На сьогодні збереглися у більш-менш цілісному стані Ужгородський, і Мукачівський замки, решта (Хустський, Невицький, Виноградівський, Королівський, Середнянський та інші) залишилися в руїнах. Вони нагадують нам старі часи, військові лихоліття та невсипущу господарську діяльність у короткі хвилі затишшя.
Замки приваблюють нас тому що, в них оживають минулі часи. Їх архітектура, стіни, палаци, коридори з низькими склепіннями – усе це дає можливість зримо уявити собі життя людини періоду середньовіччя. Самі замки стали поштовхом для написання легенд, переказів про них.
Як самі замки, так і легенди та перекази про них стали поштовхом до написання багатьох поетичних літературних творів. Серед них слід назвати поему В.Гренджі –Донського «Червона скала», вірші Шандора Пефері, Марійки Підгірянки.
Загалом же, образно висловлюючись, «вік збирацької та дослідницької праці на ниві закарпатсько-українсько легендо-та переказознавства сягнув приблизно століття. Уперше легенду про Невицький замок записав В.Гнатюк у 1896 році в селі Ворочеві на Перечинщині від оповідача Пилипа. Під керівництвом професора Корнила Заклинського в першій половині 20-х років минулого століття записано шість легенд учнями Берегівської гімназії.
Легенди й перекази про закарпатські замки друкувались у збірниках «Легенди Карпат»» (1968), «Легенди нашого краю» (1972), «Ходили опришки» (1983).
У збірник «Закарпатські замки у легендах, переказах та літературних творах» ввійшли кращі з художнього боку легенди й перекази, записані з кінця ХІХ ст.. і до наших днів. Крім того, подано також літературні твори, наявні їх авторам таємничими руїнами фортечних мурів та замкових споруд.
