в 86-метровому старовинному колодязі

Невдачею закінчився третій за рахунком конкурс на право орендувати нижній та середній двори середньовічного Мукачівського замку «Паланок».

Місцева влада, у комунальну власність якої передано пам`ятку національного значення, стверджує: за безцінь ласий шматок нікому не віддадуть. Історичний музей, який працює на базі замку, щорічно заробляє понад півмільйона гривень. Торік його відвідала рекордна кількість людей - 100 тисяч.
Нині тут у центрі уваги - старовинний колодязь. Наразі його розчищають львівські альпіністи. 100 тисяч доларів із сімейного бюджету дав на цю справу Віктор Балога. Виконавці робіт переконані, що в колодязі повинна бути не просто вода, а вода, придатна для пиття. Піднятий на поверхню 4-метровий шар хламу «відтворює» 75-річний чехословацько-радянський період, коли в замку функціонували школа трактористів, профтехучилище, військова казарма. За кількома відрами українських копійок, які кидають «на щастя» тут тонни сміття. «Автографи» навіть залишили львівські реставратори, які працювали в замку в 70-80-х роках минулого століття. Будівельні риштування, шматки штукатурки вони просто кидали в колодязь. «За таку наругу над пам`яткою історії треба забирати дипломи», - каже альпініст Костянтин ЛАБАРТКАВА. Він підкорив Еверест, а тут спускається глибоко в підземелля. На час нашого перебування альпіністи працювали на 45-метровій глибині. Тепер завдання №1 для них - вийти на так звану «перемичку». Вона може дати відповідь, чи є надія добратися до джерела. Якщо перемички не буде, доведеться наполегливо копати далі, до самого початку джерела. І тоді живильний ключ має обов`язково з`явитися. За попередніми підрахунками, нагору треба підняти 1200 тонн усякого непотребу. На це знадобиться не менше півроку. Працюють тут парами: одна - з лопатами, кирками внизу, інша - здійснює підйом чи спуск ємностей, людей.
Директор замку Дмитро Гаваші просить альпіністів влаштувати мені екскурсію «на дно». Чотири хвилини спуску на мотузці здаються вічністю. Навіть не встиг запитати хлопців, чи застрахувалися вони, і забув сказати, що й у самого немає полісу. Внизу, намагаючись не показати мандражу, занурююся в романтичні прострації. їх залюбки підтримує альпініст Володимир Шабров. Він разом із колегами мріє вийти на підземні ходи, які ведуть до річки Латориця, до жіночого монастиря. Якщо виявлять ці потаємні стежки, одразу відкриється чимало таємниць найбільш тривалого угорського періоду замку.
Власне, сам колодязь було викопано впродовж 1396-1411 років, у той час, коли замком володів подільський князь Федір Корятович. Разом із ним на Закарпаття нібито прибув 40-тисячний загін воїнів. Федора Корятовича увіковічив у пам`ятнику скульптор Василь Олашин. Кажуть, коли потриматися за палець на руці князя, удачу будете гребти лопатами. Цей ритуал здійснили і львівські альпіністи, які просили у легендарного вельможі лише одного: щоб знову ожило джерело. Ольга ТОМАЩУК, завідувачка фондів історичного музею, каже, що колодязь має 86 метрів глибини і вирубаний у скелі. Він давав питну воду замку впродовж 500 років, а наприкінці XIX століття вода в ньому нібито кудись зникла.
Адміністрація замку вважає, що однаково важко буде зробити колодязь «живим» і знайти доброго орендаря на нижній і середній двори. Тут пропонують створити готельно-ресторанний комплекс, у який треба першочергово вкласти 10 млн. грн. Місячна оренда - 30 тис. доларів США. Директор замку Дмитро ГАВАШІ каже, що багато підприємців приходили, дивилися, однак більше не поверталися. Важко варіювати старовинними товстими стінами, частина з яких у напівзруйнованому стані. Умови конкурсу жорсткі: ніяких перебудов, змін конструкцій. Можна лише облаштувати сучасне освітлення, водопровід, каналізацію.