Вода – вічне джерело життя. Її природними ресурсами особливо багата Міжгірщина. У гірському краї вона унікальна – тут нараховується понад півсотні мінеральних джерел...
Село Річка — справжня скарбниця живої води. У підполонинському осідку аж у кількох урочищах цілющим ключем б’є квас – таку синонімічну назву з сивої минувшини на місцевій говірці має мінеральна вода. Деякі газди мають навіть квасові колодязі біля своїх обійсть. На жаль, деякі криниці занедбані або навіть зовсім пропали. Як, скажімо, в урочищі Млаки. Диво-джерело зникло за колективного ладу в радянські часи. Місцевий колгосп “Комунар” бездумно поставив на ньому хрест під час проведення “модної” меліорації земель.
Забанувавши за популярним місцем, де можна було не тільки напитися напрочуд прозорої і смачної води, але й змістовно відпочити, тутешнє населення неодноразово порушувало проблему відродження джерела. Теперішній виконавчий комітет сільради на чолі з її головою Василем Бігарем прислухалося до запиту горян і засукало рукави, мобілізувавши різні сили підмоги, бо обсяг роботи був чималим. Тож на Млаці з квасом з’явилася і виготовлена з майстерним смаком альтанка, де можна присісти і від дощу сховатися. Сільський голова не без підстав відзначає за вмілі руки сільських зодчих Василя Фалюковича, Андрія Грицовляка, а також Василя Легоша, бо любо зараз глянути на цей рекреаційний пункт.
А річани намітили на перспективу облаштування й інших джерел, зокрема, в місцевостях, що мають назви Крим’яна, Турчанський, Руженоси, пише Василь Пилипчинець, газета "Новини Закарпаття".
