Майже два десятка представників греко-католицького та православного духовенства минулої середи відслужили панахиду біля пам’ятника загиблим у с. Залужжя Мукачівського району.
Саме 22 вересня двадцять сім років тому в напрямку Іршавщини рухався автобус приміського сполучення. Його водій не знав, що в Залужжі розлита цистерна з лаком. Від теплої сонячної погоди та іскри від вихлопної труби автобуса суміш зайнялася. Двадцять дев’ять людей тоді згоріло заживо.
Як зазначив у своєму виступі заступник голови районної ради Михайло Менчук, ці люди зазнали пекла на землі. Вони ще були зовсім юні. Мали свої мрії та планували створювати сім’ї. Однак через страшний і прикрий випадок не судилося. Дай Бог, щоб така трагедія ніколи не повторилася, — резюмував посадовець.Як кажуть, людина жива доти, доки про неї живе пам’ять.
І на цей раз до пам’ятника прийшло чимало родичів загиблих та небайдужих до чужого горя. Зі словами скорботи до присутніх звернулися протосинкел Мукачівської греко-католицької єпархії Михайло Баник, настоятель Успенського храму с. Арданово Йосиф Ярема, автор ідеї встановлення пам’ятника загиблим, екс-голова районної ради Степан Бобик.
За упокій душ померлих прийшли помолитися радники голови райради Петро Король, який займався організацією заходу і свого часу брав участь у встановленні пам’ятника, та Юрій Бісьмак, Арданівський, Доробратівський сільські голови Михайло Станинець та Ірина Ваш.
