Рятувальники не приховують своєї тривоги з цього приводу. Зазвичай проблема попередження загибелі людей на водних об’єктах зазвичай гостро постає наприкінці весни – впродовж літа. Однак аж ніяк не посеред осені.

В управлінні цивільного захисту ГУ МНС України вказують і на інший факт. За «некупальний» жовтень 2007 року на воді загинуло стільки ж людей, як за такі ж «некупальні» січень, лютий, березень та квітень 2007 року.

Як розповідають рятувальники посеред так званого «некупального» сезону загибель на воді - наслідок необережного поводження на льоду, падіння у водойми під час їх переходу у непередбачених для цього місцях, іноді зимової риболовлі.

З іншого боку практично невідомо про жертви води серед тих, хто полюбляє купання в ополонках. Це пояснюється тим, що так звані «моржі» дуже ретельно підбирають місце для купання і дотримуються основних правил поводження на воді. Окрім того вони психологічно, на підсвідомому рівні готові до можливих ексцесів.

Порівняно з іншими областями, Закарпаття, з точки зору травматизму на водних об’єктах взимку, перебуває у виграшній ситуації. Зими тут відносно м’якші, а тому водойми не завжди вкриваються підступною кригою. Але покладатися тільки на цей фактор недоцільно.

Як вказують в ГУ МНС України в Закарпатській області у роз’яснювальній роботі їм дуже допомагають освітяни. Саме в курсі «Основи безпеки життєдіяльності людини» школярі вивчають правила безпечного поводження на воді, в тому числі й в зимовий період. Окрім того про небезпеку пустощів на льоду рятувальники розповідають дітям і в ході зустрічей з ними.

З дорослими, як зізнаються рятувальники, справи набагато гірші. Про це свідчить й статистика. В поточному році з 65 загиблих на воді – 61 дорослий. Якщо до дітей сьогодні можна «дійти» завдяки школі, то до дорослих зробити це вкрай важко, через відсутність централізованої системи навчання основам культури безпеки.

В ГУ МНС України в Закарпатській області намагаються ліквідувати подібні прогалини в інші способи, зокрема, через засоби масової інформації та співпрацю з релігійними конфесіями, з огляду на високий ступінь довіри населення до цих суспільних інститутів.