Фахівці угорського підприємства KEXPORT Nonprofit Kft ще навесні 2019 року долучилися до досліджень на Закарпатті. Зокрема вони стали переможцем гранту, що фінансує Міністерство закордонних справ Угорщини.
Метою досліджень стало вивчення можливостей застосування намулу, що утворився на дні каналу, для потреб сільського господарства. Або для створення рекультиваційного шару для сміттєзвалища на території Закарпаття.
До дослідження підключилися й фахівці БУВР Тиси та Держекоінспекції у Закарпатській області.
І ось дослідження завершено, маємо попередні висновки. Вони виявилися невтішними.
У рамках проекту експерти проаналізували забруднення русла ріки Верке, що перетинає Берегівський район з південного сходу на північний захід, загалом було здійснено сім пунктів відбору проб у різних місцях. Зразки поверхневих вод та осаду були піддані хімічним, біологічним та фізичним лабораторним випробуванням. Аналізи проводили 4 акредитовані лабораторії.
Результати дослідження виявили, що намул з каналу Верке неможливо використовувати для потреб сільського господарства - це небезпечно. Адже у лабораторії в зразках виявлено значну концентрацію бензопирену, міді, цинку та нікелю - вони часом в сотні разів перевищують дозволені межі.
Угорці планують продовжити дослідження каналу Верке, аби виявити які сучасні методи очищення тут можна буде застосувати у майбутньому.
Закарпатські екологи та водники вважають, що є очищення каналу Верке в межах міста та району в цілому є актуальною проблемою Берегівщини. Вирішувати проблему потрібно, це допоможе стабілізувати екологічну ситуацію в районі.
На замовлення Берегівської міської ради проектним відділом БУВР Тиси було виготовлено проект очищення Верке в межах міста Берегово. Але це кардинально не вирішить проблему Верке. Очищати потрібно весь канал, довжиною 36,6 км, в межах як міста Берегово, так і Берегівського району.
