Газовий скандал, пов'язаний із будівництвом LNG-терміналу, зачепив одразу кілька країн світу.
Нагадаємо, все стартувало з урочистого оголошення, що Україна починає будувати термінал для прийому зрідженого газу, який можна доправляти танкерами з будь-якого кінця світу, а не тільки з Росії.
На підписанні угоди про міжнародний консорціум 28 листопада були присутні прем'єр-міністр України Микола Азаров, паливний міністр Юрій Бойко і глава агентства інвестицій Каськів. Серед зарубіжних партнерів були присутні представники американської компанії, що дасть в оренду плавучий завод, який перетворюватиме рідке пальне з гігантських кораблів знову на газ, та іспанської Gas Natural Fenosa, що й мала нібито запустити весь LNG-комплекс.
Але тут сталося несподіване - іспанець Джорді Сарда Бонвеї, який підписався під мільярдною угодою, не має жодного стосунку до компанії. А сама компанія офіційно заявила, що не підписувала ніякої угоди, адже такий чоловік у них не працює. Навіть більше: у компанії запевнили, що жодного представника в Україну на переговори про LNG-термінал не відряджали.
Дочірня структура Gas Natural Fenosa, за твердженнями Каськіва, розробила техніко-економічне обґрунтування для LNG-терміналу, і за нього Україна сплатила майже 300 тисяч євро. Чи займалася компанія насправді хоча б цим, журналістський запит у Gas Natural залишили без відповіді.
Версія перша - російський тиск
Українська сторона воліє дотримуватися версії про змову проти себе. Мовляв, переговори були, але партнери зрадили останньої миті.
"Якщо під тиском зрозумілих обставин іспанська сторона прийняла рішення не брати участь в проекті, то ми з розумінням поставимося до такого рішення, оскільки розуміємо, в яких умовах реалізується національний проект LNG-термінал", - заявив Каськів.
"Зрозумілі обставини", на які натякає Каськів - це, м'яко кажучи, незацікавленість Росії у будівництві терміналу. Адже, коли проект запрацює на повну потужність, Україна зможе купувати вдвічі менше російського газу, аніж тепер.
Версія друга - аферист-одинак
Втім незрозумілим залишається, яким чином спритний іспанець продерся через десятки бюрократичних приймалень і переконав українських урядників, що він - повноважний представник серйозної компанії. І головне - навіщо йому це було потрібно, адже за шахрайство він може понести відповідальність.
Кадровий дипломат і колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко каже, що кожні міжнародні переговори мають розпочинатися з обміну дорученнями і з'ясування, які повноваження мають учасники. У даному випадку цим правилом знехтували. Навіть більше - перед підписанням мільярдних угод на державному рівні документи і учасників має перевірити міністерство закордонних справ і спецслужби.
"Вийшло так, що пан Каськів підписав угоду з самозванцем. Насправді, якщо не перевіряли цих повноважень, то можна було підписати з першим-ліпшим, хто трапився на шляху. І зараз скандал, вибачаюсь. Тому що на моїй пам'яті це вперше в нашій 21-річній історії", - каже Огризко.
Версія третя - поспіх
Важко не помітити, що лише години відділяли урочисто зварений шов на газогоні українського LNG і запуск росіянами другої нитки Північного потоку. Медійна війна з газовим присмаком вимагає переможної картинки. Та перемоги не вийшло. Голова Каськів вже заявив, що готовий подати у відставку.
На щастя, Україна не понесла прямих збитків, адже не брала на себе зобов'язань. Але не отримає очікуваного мільярду на розвиток проекту. Для того, щоб LNG-термінал став дійсністю, потрібен цілий консорціум інвесторів. За словами Каськіва, претенденти є. Результат обіцяє за 4-5 місяців. От тільки вірити цим обіцянкам від тепер важче.
