Щойно закінчився дуже напружений матч у Маріборі, протягом якого ніхто не розслаблявся ні на мить, в тому числі до та після матчу.
Було очікувано, що господарі почали агресивніше, але стартовий натиск словенців підсилювався гулом трибун, які гнали своїх гравців тільки вперед.
Збірна Словенія не вирізнялася технічним чи комбінаційним футболом, але тиснула фізично та грубо. Вже на перших секундах жовту за відмашку отримав капітан словенців. А вже на 11 хвилині словенці забили: спершу після подачі зі штрафного з правого флангу атаки словенців, наші відбили, але повторний навіс завершився ударом головою, сейвом П'ятова і добиванням того Цесара, який отримав жовту.
Протягом усього тайму словенці продовжували тиснути, а наші лише відбивалися. Але аж надто гострих моментів більше не було. Натомість гра була переповнена сутичками, розбірками та провокаціями. Кожне рішення арбітра на користь українців словенці активно коментували та обурювалися.
Другий тайм був інший. Склалося таке враження, що не українці додали, а словенці дещо заспокоїлися і планували, що один гол вони точно заб'ють. Але моментів у словенців було в рази менше, ніж у першому таймі. Натомість ще більше було провокацій. Єдиний справді гольовий момент був у того ж Цесара, який після подачі кутового скористався падінням на слизькому полі Степаненка бив у нижній кут, але П'ятов врятував неймовірним сейвом.
А вже на доданих хвилинах, коли вже гра звелася до навали на ворота українців, один з кращих у складі господарів Кампл помилився на підборі, і Кравець з розбитою головою помчав на ворота словенців разом з Ярмоленком, який власне і завершив цю атаку голом і відразу ж пролунав фінальний свисток. Це було неймовірно!
Mukachevo.net
