опинився «не в тому місці і не в той час»

5 років ні за цапову душу відсидів у чеській в’язниці заробітчанин із закарпатського села Малий Раковець. Суд не зважив на те, що чолов’яга просто опинився «не в тому місці і не в той час». Справжні злочинці - земляки - лише підвозили його на батьківщину.

6 років тому на Великдень Петро Терпай повертався з чеських заробітків додому. Зазвичай добирався мікроавтобусом. Того разу запропонували довезти до рідного села земляки - хлопці з Виноградова. На кордоні після ретельного огляду авто затримали поліціянти.

Петро Терпай: «Десь 8 чоловік. Вони так бистро розвернулися, бігом до машини, і нас всіх повитягували з машини. Мене на капот ззаду, наручники кинули. Кажу - за що? Каже - потім узнаєте, за що».

Лише третього дня Петра повідомили - звинувачують у нападі на чеський поштовий відділок. Там поранили працівницю й поцупили 104 тисячі крон – це приблизно 40 тисяч доларів.

Чим керувалися поліціянти, коли затримували чоловіка – незрозуміло. Адже під час скоєння злочину його бачили за 130 кілометрів від місця наскоку.

Восьмеро робітників із піщаного кар’єру в Нісі сповістили на суді, що всю зміну Петро керував трактором. Та чеську Феміду переконали інші свідчення. Одна з працівниць пошти сказала, що у грабіжника були такі самі брови, як у Терпая. Чоловіка засудили до 7-ми років позбавлення волі.

Петро Терпай: «Це так у них робиться. Там усі плачуть: ось ми боїмося працювати, ми боїмося українців. Туда-сюда, так що, якщо відсудять когось, так вони уже себе чуствують май так».

Петро не бачив рідних майже чотири роки. Удома залишилася дружина без грошей із двома малими синами на руках. Жінка взагалі місяць не знала, де її чоловік. Ходила навіть до провидиці. А як довідалася, що з Петром, - не витримала напруження.

Оксана Терпай, дружина: «Тяжко зразу заболіла, тяжко було».

Петро звертався до різних інституцій. Українське консульство допомогти відмовилося.

Історія Терпая зацікавила чеських журналістів. Вони з’ясували, що Петро справді не міг брати участи в пограбуванні, бо працював в іншому місті. Завдяки інформаційній підтримці українця відпустили на два роки раніше. Однак без виправдального вироку.

Петро Терпай: «Як собі подумаю, що відсидів у чеській в’язниці ні за що п’ять років, та дуже, аж сльози течуть в очах, серце, все».