Український інженер Анатолій Вдовиченко, який провів 14 років у передмісті Бангкока в якості раба на одній з фабрик кисневого устаткування, готує скаргу на своїх мучителів до Департаменту особливих справ Таїланду.
Про це повідомляє в неділю, 23 січня, газета Bangkok Post.
57-річний чоловік був звільнений 11 січня в Бангкоку співробітниками консульського відділу посольства України в Таїланді після того, як консул пригрозив господареві фабрики, на якій утримували українського інженера, негайним викликом поліції.
Про українця, якого використовують у Бангкоку для рабської праці, українському посольству стало відомо з листа бірманського заробітчанина, який деякий час працював на тій самій фабриці, а після закінчення контракту відправив на прохання Вдовиченко лист в Україну з інформацією про його місцезнаходження, повідомляє газета.
Вдовиченко працював під охороною і без оплати праці. Весь цей час родина не мала можливості з ним зв'язатися, повідомляє газета. Родичі нарешті дізналися, що він у Таїланді, однак точне місцезнаходження інженера було невідомо, пише газета з посиланням на 34-річну дочку Вдовиченко, яка проживає в Україні.
Сам інженер нічого не знав навіть про те, що за час його рабства в Таїланді відкрилося посольство Україні. Йому не давали читати газет, у нього не було ні радіо, ні телевізора. За словами інженера, єдину книгу російською мовою, яка у нього була з собою, розірвав і викинув господар фабрики.
Вдовиченко розповів газеті, що приїхав до Таїланду в 1996 році у відрядження для встановлення та налагодження лінії з виробництва кисню. Українська фірма, в якій він працював, мала партнерські відносини з місцевою компанією, яка готувалася в цей час запустити кисневе виробництво.
У квітні 1996 року Вдовиченко отримав опіки під час виробничої аварії і змушений був затриматися в Таїланді для лікування. Після цього, за його словами, господар фабрики запропонував йому залишитися працювати за контрактом. Участь Вдовиченко як фахівця було необхідно для безперебійної роботи лінії, пише газета.
У 1997 році хазяїн почав сильно затримувати зарплату, а потім і зовсім припинив її платити. Коли Вдовиченко зажадав виплатити йому всю заборгованість по зарплаті, господар фабрики обманом вилучив у нього паспорт і погрозами змусив працювати. За словами українського інженера, його постійно охороняли, а господар часто погрожував пістолетом.
За час використання рабської праці українського інженера на фабриці була змонтована і запущена друга лінія з виробництва кисню, яку теж обслуговував Вдовиченко. Інженер розповів газеті, що виживав, перш за все, за рахунок дружніх відносин з бірманськими гастарбайтерами, праця яких використовувалась на фабриці.
Завідувач консульським відділом посольства України Костянтин Іващенко розповів газеті, що коли він вперше зустрівся з Вдовиченком в ході його звільнення, той практично не міг розмовляти рідною мовою.
«Ніколи не чув ні про що подібне. Чотирнадцять років – це дуже довго», – сказав газеті начальник міжнародного відділу Департаменту особливих розслідувань (ДОР) підполковник поліції Пхайсіт Сунгкахапхонг. Слідчий заявив газеті, що Вдовиченко поки ще думає, чи подавати скаргу на господаря фабрики.
Передбачається, що він прийме рішення протягом дня в неділю і зробить заяву в поліції в понеділок.
У Таїланді на рівні дізнання та попереднього слідства діє презумпція вини. Якщо Вдовиченко зробить заяву, поліція буде зобов'язана арештувати господаря фабрики та інших осіб, названих у заяві. Тільки на суді вступить в силу презумпція невинності.
Газета повідомляє з посиланням на посольство України, що в світлі особливих обставин імміграційна влада Таїланду дозволили Вдовиченку залишатися в країні на тимчасових підставах у зв'язку з передбачуваним слідством і судом, незважаючи на те, що термін дії його паспорта закінчився ще в 2006 році.
Bangkok Post пише, що український інженер сподівається не тільки допомогти правосуддю покарати своїх мучителів, але й отримати з них компенсацію матеріального і морального збитку
