Синоптики не можуть вчасно розпізнати небезпеку потужних шквалів і гроз та попередити громадян, тому що галузі катастрофічно бракує фінансування.
Більша частина обладнання українських фахівців походить із 1960-х років і застаріла навіть за африканськими мірками, не говорячи вже про стандарти ЄС.
Саме тому працівникам Гідрометеоцентру дедалі частіше переказують іронічні вітання звичайні громадяни. Натомість синоптики кажуть: у непростих умовах роботи дозволяють собі помилитися не більш, ніж на 10%.
"Це можна говорити про будь-кого що помиляються. Справджувальність наших прогнозів десь на рівні 90-95%", - переконує заступник директора Укргідрометцентру Анатолій Прокопенко.
Але проблеми не приховують – деякі явища метеорологи просто не бачать заздалегідь через відсутність необхідної апаратури.
"Смерчі. Метеостанціїї їх фіксують дуже рідко. Потім ми про силу вітру уже розраховуємо з того, які були нанесені збитки", - зізнається провідний синоптик Укргідрометцентру Наталія Голеня.
Попередити про небезпеку фахівці наразі здатні, коли вона вже наблизилася впритул. Час на реакцію збільшиться тоді, коли у галузі додасться фінансування.
"Кенія наприклад на рік витрачає на обладнання для чисельного прогнозу грошей в сто разів більше ніж Україна", - порівнює заввідділу Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Віталій Шпіг.
Приміром, в Україні давно час впровадити автоматизовані метеостанції. Чи, хоча б, розставити з десяток радіо-локаторів. Нині їх всього два – в Борисполі та Запоріжжі. Кожен вартує близько мільйона гривень.
