Побутове хамство останнім часом стало візитною карткою українського суспільства, що напряму пов'язано з психологічним напруженням у ньому, переконані українські експерти.
За допомогою грубості, часто немотивованої, багато хто проявляє страх, невпевненість у собі і завтрашньому дні.
"Людина грубіянить, попереджуючи можливу агресію від навколишнього світу, якої вона цілодобово боїться", - вважає соціальний психолог Олег Покальчук.
Слабкий соціальний контроль, низький рівень життя більшої частини українців і разом з тим все швидший її ритм – все це викликає агресію, додають психологи. Сьогодні особливо високого рівня агресія досягає у мегаполісах, де велика концентрація людей.
"Чим інтенсивніший ритм життя, тим менше сентиментальності", - пояснює Олександр Стражний, лікар-психотерапевт і автор книги "Український менталітет".
У той же час він уточнює, що хамство не є національною рисою українців. Мовляв, у будь-якій нації зустрічаються грубіяни. Однак у українців погані риси характеру частіше спливають на поверхню на фоні бідності і боротьби за виживання.
Особливо гостро хамський дух батьківщини багато співвітчизників відчувають, коли повертаються з довгих закордонних поїздок, зазначає видання.
Мандрівник і фотоблогер Олександр Чебан кожного разу спускається з небес на землю, коли зустрічається з кислими обличчями обслуговуючого персоналу в столичному аеропорту.
Груба і зухвала поведінка настільки ріже слух і око, що дехто називає ці якості українців серед причин еміграції з країни. Руслан Огороднік, який кілька років тому виїхав жити до Швеції, розповідає, що за весь цей час жодного разу не зіштовхнувся з прямим хамством, яке таке звичне в Україні.
"Навряд чи тут, в Швеції, живуть ангели, але чуйних і відкритих людей в загальній масі більше, ніж на батьківщині", - каже Руслан.
