Про це заявив Іштван Грежа, уповноважений урядовець з питань координування співпраці між Саболч-Сатмар-Березькою областю Угорщини та Закарпатською областю України, на «прес-сніданку» в селі Яноші цього тижня.
На запитання про ставлення угорського посадовця особисто та угорської влади в цілому щодо нещодавнього рішення Венеціанської комісії, пан Іштван Грежа відповів:
– Я був впевнений, що яке б рішення не прийняли у Венеціанській комісії, українські ЗМІ подадуть це як перемогу України. Натомість, угорська сторона в цьому питанні буде непохитна і всіма можливими засобами домагатиметься одного: права, які вже отримала угорська громада в Україні, не можуть бути у неї відібрані.
Водночас урядовець підкреслив, що влада Угорщини не лише не зазіхає на бажання української влади навчити угорців України української мови, а й готова всіляко сприяти цьому, зокрема, профінансувати заходи, які необхідні угорській громаді України для вивчення державної мови. Іштван Грежа акцентував на тому факті, що ця позиція є консенсусом усіх політичних сил в Угорщині, і навіть гіпотетична зміна влади її не змінить. І допоки сумнозвісна сьома стаття «мовного закону» не буде змінена (причому саме в цьому законі, а не в додаткових підзаконних актах), охолоджені стосунки між Угорщиною та Україною не потеплішають. На жаль, продовжив угорський посадовець, в 2017 році Україна спробувала застосувати щодо угорської громади всі ті утиски, які свого часу застосовували до «своїх» угорців уряди Словаччини, Сербії, Румунії – і з якими Угорщина також бореться. При цьому українці наче забули, що й самі були в схожому становищі, коли перебували в повній залежності від Росії.
При цьому, продовжив пан Грежа, Угорщина не припинить підтримувати фінансово та іншими способами угорців України, а також інші громади Закарпаття, зокрема, й русинську – навіть якщо офіційний Київ цього не схвалює. Урядовець також підкреслив різницю у ставленні до угорсько-українських відносин закарпатських та загальноукраїнських ЗМІ. Останні, на його думку, почали досить вороже ставитись як до Угорщини, так і до угорської громади в Україні, тоді як регіональні медіа, будучи значно краще обізнаними в ситуації, подають інформацію адекватно.
На питання, чи не є нинішня політика уряду Угорщини відносно фінансування проектів, спрямованих на угорців закордоння, предметом критики опозиції (адже Угорщина не така багата країна, і ці гроші можна було б витрати на внутрішні потреби), Іштван Грежа поінформував: бюджет Угорщини складає 13 трильйонів форинтів, і з цієї суми близько 1 % витрачається на національну політику підтримки угорців в інших країнах, зокрема, й в Україні. І цей відсоток ніколи не був предметом критики, тим більше, що ці гроші опосередковано працюють й на економіку самої Угорщини.
Щодо майбутніх виборів, то Іштван Грежа, будучи представником нинішньої правлячої партії FIDESZ, виразив впевненість в її черговій перемозі, оскільки колишні опозиціонери знаходяться в практично розбитому стані, і треба примудритися «наламати дров», аби ці вибори, які відбудуться 2018 року, програти. Економіка Угорщини стабільно зростає, країна стала осередком безпеки в Європі, що відобразилося, приміром, на стані туризму – іноземних відвідувачів країни, яких і так не бракувало, стало більше на 30 % І цей курс на стабільність та безпеку Угорщина продовжуватиме й надалі, залишаючись, які і колись в минулому, форпостом Європи на шляху ісламізації. Угорщина, як і вся Європа, має й в майбутньому залишатися християнською країною, адже навіть нинішні атеїсти прагнуть жити за принципами християнської моралі – заявив Іштван Грежа.
