Саме цієї пори поетичний вернісаж "Троянди й виноград" називає своїх лауреатів

Саме цієї пори поетичний вернісаж "Троянди й виноград" називає своїх лауреатів. Майже півроку - з 17 березня по 1 вересня - літературно-меморіальна садиба Максима Рильського на узліссі Голосіївського парку приймала в свої обійми поетичне слово з усієї України. Щодня листоноші несли сюди римовані послання з позначкою на конвертах "Поетичний вернісаж "Троянди й виноград" (назву відомого вірша Рильського взяв собі поетичний конкурс).

Майже 300 листів із 24-х областей України та Криму (кілька тисяч віршів!) отримало журі у складі поетичного сузір`я - Борис Олійник (голова), Іван Драч, Микола Луків, Михайло та Станіслав Шевченки, Олекса Ющенко. Прискіпливе

ставлення до кожного твору - і все ж одразу 12 лауреатів! Ще з десяток-другий авторів заслуговують бути відзначеними за окремі твори.

Ось ця "чудова дюжина": Олена Ткачук (Дунаївці, Хмельниччина), Ігор Жук (Київ), Олександр Рішко (Ужгород), Ганна Малахова (Харків), Олена Чумак (Ічня, Чернігівщина), Леонід Сєров (с. Явтухи, Деражнянський р-н, Хмельниччина), Зоя Шкуратовська, (с. Лисівка, Попільнянський р-н,

Житомирщина), Олена Радюль (Тернівка, Дніпропетровщина), Віктор Марач (Рівне), Людмила Ясна (Київ), Сергій Гулик (смт Дослідницьке, Васильківський р-н, Київщина), Наталія Коваль (Конотоп, Сумщина).

БІЛА ВОРОНА

Дорога їде, я стою на місці.

Ламається нудьга у кожній кістці.

Вже стерлися і ані скрипнуть п`яти,

Навколо білої ворони - натовп.

Холодна водорость вростає в лоба,

Бездія кров затримує в суглобах,

Дорожній пил ось-ось замінить постіль.

Ні, ще не натерпілася удосталь.

Істоти із пухнастими боками,

Що, правда, народились пацюками,

Набити шлунок мріють свій досита

(Недовго біле пір`я вже носити).

Та в шумі викриків несамовитих

Відчули: це був не останній віддих,

- Адже ворона у пташиній зграї,

Хоча і біла, все одно літає.

Репортер