Ужгородка оволоділа унікальною технікою розпису (ФОТО)

Дівчина розповіла про стародавню техніку, в якій створює художні роботи, продемонструвала власні вироби та поділилася мистецькими секретами. Йшлося також про те, наскільки закарпатці цінують своїх майстрів та взагалі цікавляться мистецтвом. «Я сама з Москви, переїхала на Закарпаття кілька років тому до мами і братів, - розповіла майстриня. – Технікою розпису «жостово» зайнялася три роки тому, їздила спеціально на навчання у знаменитій династії Гончарових у російському поселенні Жостово, де вчилася разом із дівчатами з Японії, Ізраїлю, інших країн. Сама техніка зародилася там близько 300 років тому, промисел започаткували сім’я селян – батько і син, а жінки долучилися вже перед війною. Розпис у 70-х роках став відомим у Європі, особливо табакерки із зображенням Петра І, Катерини ІІ тощо. Тоді більше використовувався жанровий стиль». Наразі Альона Савріко розписує вироби з дерева, меблі, посуд, навіть одяг. Зокрема, наприклад, дерев’яні фігури церков, яйця. Також майстриня оздоблювала кубки для переможців змагань з петанку та бігу. Заготовки для мистецьких виробів з липи чи берези майстриня замовляє із Росії, оскільки місцеві породи більш грубі і не підходять для розпису. Альона Савріко сьогодні єдина на Закарпатті майстриня, яка працює у цій техніці. У майбутньому вона планує відкрити школу з розпису жостово, оскільки відчуває значне зацікавлення, на виставках постійно звертаються люди з проханням навчити створювати подібні вироби. «Підходять жінки, дівчата і навіть хлопці, які більше соромляться, але дарма, адже саме у чоловіків найкраще виходить розпис цією технікою», - каже майстриня. Роботи Альони Савріко (до того ж, на цей раз із закарпатськими мотивами) можна буде оглянути влітку, на тематичній виставці у краєзнавчому музеї. На тарілки згаданою технікою жостово нанесуть відомі споруди Закарпаття, а також рослини, притаманні цьому краю. «У нас вдома був піднос, розписаний жостово. Я завжди ним милувалася, а коли придбала ще кілька виробів – просто закохалася у цю техніку. Від неї віє теплом. Зараз у будинках не вистачає чогось народного, душевного, а ці вироби можуть створити таку атмосферу», - каже А. Савріко. Цією ж технікою можна оздобити не тільки дерев’яні сувенірні вироби чи елементи інтер’єру, а й, наприклад, приміщення. Вироби Альони Савріко сьогодні прикрашають інтер’єри у багатьох країнах Європи, зокрема, популярні в Італії та Франції. «Дерево, ручна акуратна робота – ці вироби за належного догляду перейдуть у спадок навіть праправнукам. Щодо догляду, то, наприклад, якщо йдеться про ялинкові прикраси, то їх достатньо загорнути у тканину при зберіганні протягом року», - каже майстриня.