У Радянському Союзі сексу не було, але жінки секс-бізнесу існували у всі часи. Нещодавно в Ужгороді підбили підсумки всеукраїнського дослідницького проекту «Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління». Під моніторинг потрапили 150 жінок секс-індустрії, які отримали можливість безкоштовно пройти обстеження.
Керівниця проекту профілактики ВІЛ/СНІДу серед уразливих груп Наталія Балега розповіла, що на щастя жодна з оглянутих жінок не є ВІЛ-позитивною, однак більшість має цілі «букети» венеричних хвороб.
«Дослідження показало, що п’ятнадцять жінок хворіють на сифіліс, десять - на гепатит В, у сімнадцятьох підтвердився гепатит С. Несподіванкою стало те, що жодна зі 150 оглянутих жінок не є носієм ВІЛ-інфекції. Дуже прикро, що нині на Закарпатті немає жодної мобільної амбулаторії, яка б дозволяла оглядати дівчат «на точках». Яким би дивним це не здавалося, але навіть знаючи свій діагноз та маючи направлення на безкоштовне лікування та забезпечення медикаментами – повій вкрай важко змусити йти до лікаря» - зазначила Наталія Кирилівна.
Проведене дослідження також показало, що на відміну від більшості інших областей України, працівниці секс-бізнесу переважно не вживають наркотиків, коли в інших регіонах наркотична залежність у повій – явище поширене. В рамках профілактичних заходів проти поширення ВІЛ/СНІДу жінки, що надають сексуальні послуги за гроші, безкоштовно отримують швидкі тести на сифіліс та ряд інших венеричних хвороб, медичний розчин, тести на вагітність, презервативи, засоби особистої гігієни, вітаміни, інформаційні матеріали тощо. Однак, переконати дівчат повернутися до нормального життя та знайти гідну роботу майже неможливо.
«Іноді повії питають у медсестер чи соціальних працівників, чи знайдеться для них якась робота. Однак, насправді, обравши таке життя людина приймає свідоме рішення та вплинути на нього вкрай важко. За ніч дівчата заробляють в середньому від 500 до 2000 гривень. Звісно, є ромські повії, які їдуть з клієнтом і за 50 гривень. Втім, загалом працівниці секс-бізнесу розуміють, що заробити великих грошей на звичайній роботі їм не вдасться, тож і не сильно рвуться змінювати рід занять. В Ужгороді середній вік повій від 19 до 35 років. Однак, є й виключення. Я знаю дівчину, яка почала працювати в районі залізничного вокзалу у 14 років. Найстарша повія, яку можна зустріти в місті - вже бабуся, їй 52» - розповідає про реалії ужгородської секс-індустрії керівниця організації «Рада Життя» Лариса Татош. Вражає, що нерідко жінок на «роботу» приводять їхні власні чоловіки, а під ранок спокійнісінько забирають з заробленими грошима додому.
