Чоловік був родом із Донецька, але разом зі сім'єю у червні 2014 року вимушено покинув домівку. Місяцем раніше, у травні, йому повідомили про потрапляння до розстрільних списків окупантів.

Однак Сергій Іванович не здався та продовжив свою волонтерську діяльність, зокрема:

• возив на фронт передачі бійцям;
• вивозив із зони АТО поранених військових;
• допомагав евакуюватися цивільним.

Його бусик – це фактично його дім. Скільки тонн снарядів, обладнання та іншого корисного він відвіз на передову, складно підрахувати. За часи волонтерства отримав масу нагород від бойових підрозділів ЗСУ, НГУ та інших формувань,– повідомили на фейсбук-сторінці "Євромайдан SOS".

В інтерв'ю 24 каналуволонтерка Наталія Воронкова розповіла, що Сергій Максимець був одним з найдавніших її водіїв у поїздках до зони ООС. За її словами, "з ним була й у найважчих евакуаціях, і під різними обстрілами". Вона зазначила, що завдячує побратиму життям.

Коли був Іловайськ, він їздив на той бік, вдаючи, що їде забирати речі з дому. А сам під цими речами вивозив наших військових, яких знаходив пораненими у соняшниках, або яких йому передавали місцеві жителі,
– згадує Наталія Воронкова.

Волонтерка зазначила, що одного разу "Дядю Серьожу" спіймали та кинули на підвал. Однак він "увімкнув дурня" та його відпустили. Наталія додала, що його дружина теж допомагає волонтерам.

Сергій Максимець за час свого волонтерства зазнав серйозних контузій і частково втратив слух. Останніми роками він скаржився на проблеми з серцем:

• переніс інфаркт;
• згодом йому знадобилися дві складні операції.

Ймовірно, це й стало причиною смерті волонтера, який з початку війни допомагав захисникам України.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!