20-ліття заснування гурту «Брати блюзу» вирішили відзначити кількома концертами в Україні, в тому числі й в Ужгороді. Яке шоу чекає на поціновувачів музики та власне про сам гурт у прес-центрі «Закарпатської Правди» розповідав керівник та один із засновників «Братів блюзу» Мирослав Левицький.
За словами пана Мирослава, гурт він заснував у 1992-му в рідному Калуші разом із братом Олегом Левицьким. Звідси й назва – «Брати блюзу». Хоча тут є і гра слів: якщо наголоси змістити на перші склади, вийде «брати блюзу (діалектне «жакет»). Компанію доповнили місцеві музиканти-друзі – Андрій Мельник, Роланд Бровко, Андрій Вінцерський, Сергій Тафтай та Андрій Валага. На той час майже всі мали хорошу роботу в шоу-бізнесі, зокрема й російському, але вирішили ризикнути, бо хотіли грати щось своє, особливе. Перший повноцінний виступ відбувся у Івано-Франківську, 20 років тому, на фестивалі «Зірки Прикарпаття», на «Червоній руті -93» взяли Гран-прі за композицію «Автентичне життя». Були й інші вітчизняні нагороди, співпраця з Ані Лорак, Асією Ахат.
«Брати» увійшли в історію як перша група зі Східної Європи, котра виступила на головній сцені фестивалю «Сіґет» в Угорщині (1998). Хоча за кордоном їх знали й до того. Колектив має за плечима концерти у Польщі, Франції, США, Канаді, Німеччині, Австрії. Гурт співпрацював із музикантами зі світовим ім’ям, його двічі запрошували виступати для американського президента Білла Клінтона. Наразі група має 5 альбомів, записаних на західних студіях звукозапису, але в Ужгороді їх навряд чи придбаєте – можна хіба скачати з Інтернету.
Парадокс, але за кордоном «Брати Блюзу» популярніші, ніж удома. Треки з їхнього останнього альбому «Місто, яке ніколи не спить» активно «крутять» джазові FM-станції Європи, Америки і навіть Японії. Мирослав Левицький пояснює, що в нас музика занадто комерціалізована. А якщо музикант не знаходить свою публіку вдома, він їде туди, де його твори затребувані. Відтак нині учасники гурту живуть … у різних країнах: хтось у США, хтось – у Канаді, Австрії чи Україні. Кожен має паралельно сольні проекти, та це не заважає їм через Інтернет узгоджувати репертуар, готуватися до виступів і разом давати концерти. Щоправда, вони можуть відбуватися в різному складі.
В Україні 20-літтю гурту присвячено всього 3 концерти – в Івано-Франківську (уже відбувся у вересні), Києві та в нашому обласному центрі (бо колись «Брати тут уже виступали, і їх дуже тепло прийняли). До Ужгорода приїдуть 7 учасників, зокрема й скрипаль Кирило Стеценко, внук відомого українського класика, музикознавця. Спеціальний гість – гітарист Ренс Ньюленд, який прибуде з Відня. «Ми збираємося в тому числі й для себе, щоб згадати минуле, отримати задоволення від гри один із одним. А потім знову роз’їдемося», – зізнається пан Мирослав.
Отже, 25 січня 2013-го в облмуздрамтеатрі на ужгородців та гостей міста чекатимуть як старі хіти «Братів блюзу» – найкращий доробок за 20 років творчої діяльності, так і кілька нових композицій. Варто зауважити, що за 2 десятиліття музика гурту дещо змінилася: спочатку вона була жорсткішою, роковою, а тепер стала м’якшою, більш філософською. Власне, це синтез арт-джазу, року, етно-фолку, ритм-енд-блюзу та карпатської автентики – себто щось неповторне. «Брати Блюзу» вважаються одним із найцікавіших українських гуртів, тож вони варті того, аби заплатити 80 – 300 грн. за квиток.
