«Щось у вашому місті на вулицях малувато смітників», – таку фразу автору матеріалу довелося почути від колег, що приїхали погостювати в місто над Ужем. Озирнувшись, переконався: таки справді мало.
На жаль, є люди, для котрих ця обставина може стати виправданням для самого себе – нема контейнерів, чому б не викинути непотріб перехожим під ноги. Та питання особистої вихованості – одна тема, а нестача на вулицях смітників – зовсім інша. До речі, для Ужгорода ця проблема й не нова – урн для сміття в обласному центрі не вистачало завжди. У різні часи міська влада намагалася вирішити це по-різному.
Щодо нинішніх реалій, то ще 3 березня міськвиконком ухвалив рішення № 113 «Про встановлення урн для збору сміття». «Підприємства працюють в Ужгороді, заробляють гроші й можуть дещо зробити й для міста, а не лише для себе», – коментує міський голова Віктор Погорєлов. – На набережних урни переважно є, а щодо центру, то над цим працюємо».
Отже, згідно з документом, керівники підприємств та організацій на своїх прилеглих територіях зобов’язані встановити виносні урни чорного кольору. Інакше кажучи, це означає – у місті над Ужем тепер біля кожного магазину має стояти смітник.
Чи задоволені отриманим завданням самі керівники або ж власники магазинів та інших організацій? «З одного боку, можна робити з мухи слона й кричати, що підприємців змушують витрачати додаткові гроші. І такі моменти, на жаль, є, – коментує «Замку» виконавчий директор Закарпатського регіонального відділення Українського союзу промисловців та підприємців Алан Капраль. – Та з іншого – всі розуміють: можливості міського бюджету обмежені. Тож я, як і більшість колег, нічого страшного в тому, що підприємці мають купити урну за 300 гривень, не бачу. Якщо місто від цього стане чистішим, то чому б ні?»
Нині в центрі Ужгорода біля більшості крамниць урни чорного кольору вже з’явилися. А от на інших вулицях – ще ні. Залишається сподіватися, що в мерії таки знайдуть мотивацію для підприємців виконувати рішення виконкому.
Але навіть коли всі вони куплять урни, проблема їх нестачі однаково не знімається: адже вони виносні, отже, й стоять біля закладів лише в робочий час. Виходить, що після 18.00, коли більшість магазинів закриється, сміття знову ніде буде викинути.
То чи потрібні місту стаціонарні смітники? Міський голова Віктор Погорєлов не вважає, що урни мають бути на кожному кроці, уздовж усіх міських доріг. «Я проти практики, коли смітників установлено надмір, – каже Віктор Володимирович. – Адже мешканці починають їх використовувати як сміттєві контейнери, викидаючи туди не лише недопалки чи, скажімо, обгортки від морозива або цукерок, а й повні пакети сміття. Тож замість того, аби ставало чистіше, з’являються міні-сміттєзвалища». До слова, саме з цієї причини, виявляється, комунальники й демонтували з вулиць сміттєві урни у вигляді рекламних щитів. Попри те, що вони мали маленькі отвори, люди з будинків і навіть працівники магазинів примудрялися викидати в них побутове сміття. А оскільки такі місткості були виготовлені з тонкої жерсті і вчасно не прибиралися, то почали гнити. Тому, кажуть у мерії, ці урни забрали ще за каденції минулої міської влади.
Наостанок варто згадати ще одну, дуже суттєву проблему, котра дошкуляє Ужгороду. Це вандалізм. Нині розбиті урни є, зокрема, на площі Шандора Петефі, набережних Київській та Незалежності. Цікаво, що думають і чи взагалі думають хулігани, коли нищать майно громади? І де в цей час міліціонери, що патрулюють місто?
