Попередній Генеральний план Ужгорода був затверджений у 1967 році і діяв протягом 30 років. Наприкінці 2004-го року Інститут.
"Діпромісто" (організація, котра єдиною в Україні розробляє Генеральні плани міст) запропонував кілька напрямків розвитку для Ужгорода. Опісля громадських обговорень й затвердження на сесії міськради Інституту були подані завдання на розробку нового Генплану – стратегії розвитку міста. Нині ж міська влада продовжує цю роботу і на зустрічі з проектантами "Діпроміста" цього тижня міський голова, його заступники, депутати міськради, галузеві фахівці, архітектори та представники громадськості вислухали пропозиції від спеціалістів Інституту.Насамперед міський голова Віктор Погорєлов висловив своє бачення розвитку міста на подальші десятиліття. Він зазначив, що, на його думку, Ужгород має лишатися адміністративним, науковим, культурним і туристичним центром і розвиватися в напрямку створення комфортних умов проживання мешканців без організації в місті великих промислових виробництв, шкідливих для довкілля. Відтак фахівці "Діпроміста" висловили свої пропозиції стосовно трьох напрямків – екологічної ситуації, розвитку територій та транспортної інфраструктури Ужгорода. Володимир Муха, начальник інженерно-планувального відділу "Діпроміста" вів мову, зокрема, про потребу збільшення потужності очисних споруд, про врахування у містобудуванні сейсмічності території і про те, що місту потрібне сміттєпереробне підприємство. Звісно, йшлося і про зелені насадження загального користування. Згідно з нормативами, наше місто наразі забезпечене парками, скверами і зеленими зонами на понад 60%. Ця цифра, власне, вельми позитивна (до прикладу, у багатьох містах цей показник не сягає і 15%, а, скажімо, в Бердянську становить 5 відсотків) утім, за розрахунками проектантів маючи 83 га зелених насаджень загального користування, потребуємо усього 140 гектарів.
Володимир Токар – головний архітектор проекту – переважно зупинився на розвитку житлової інфраструктури. Проектанти прогнозують збільшення чисельності населення в місті і враховуючи це, а також наявні черги на отримання житла – як квартир так і ділянок під забудову, ця проблема на перспективу – одна з найважливіших. Місто потребує більше 350 гектарів площі під будівництво. Пропозицією фахівців є розвиток мікрорайонів на околицях та інтегрування прилеглих сіл.
Дмитро Жуков, головний інженер проектів, запропонував кілька рішень, котрі б зарадили перевантаженню міста транспортом. Серед них передовсім зведення нового мосту паралельно існуючому головному транспортному, адже пропускна спроможність мостів – на грані колапсу – Ужгород нині має дуже високий показник так званої "автомобілізації" – 220 одиниць легкового транспорту на тисячу мешканців і відповідно чи не найвищу щільність транспорту в Україні. З пропозицій – й кілька естакад через залізницю, нова розв'язка на північному заході міста та розробка нової транспортної схеми в центрі із застосуванням одностороннього руху. Щодо доволі резонансної теми – потреби міста в аеропорті - фахівці "Діпроміста" наполягають: аеропорт в Ужгороді слід зберегти (принаймні, до появи в краї альтернативи для організації повітряного сполучення).
Проектанти наголошують: як щодо планування територій, так й інфраструктурних проектів розробляють і закладають Генплану максимальну кількість варіантів – для того, аби при втіленні конкретних програм місто мало вибір. Генеральний план – це стратегія, це комплексне бачення перспектив на найближчі 30 років. Затвердження Генплану (який, звісно, відтак передбачає розробку детальних планів) – це перший крок до реалізації програм розвитку міста. Обговорення проекту триватимуть, пропозиції проектантів вивчатимуться детально, і наступна зустріч фахівців має відбутися вже за картами крупнішого масштабу, - інформує прес-служба міської ради.
