В Ужгороді обговорили реформування виборчого законодавства (ФОТО)

Предметом дискусії стали концепції змін до закону “Про вибори народних депутатів України” і “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Захід проводився групою неурядових організацій у складі Громадянської мережі ОПОРА, Українського незалежного центру політичних досліджень та Інтерньюз-Україна за підтримки проекту USAID "Моніторинг та громадський контроль за ходом політичних процесів в Україні", повідомляє прес-служба Громадянської мережі ОПОРА . Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі ОПОРА, зазначив що концепції та їх обговорення є своєрідним стимулом для парламентської більшості, аби та нарешті взялась за виконання коаліційної угоди, де йде мова про реформування виборчого законодавства України. При цьому, так само про це говорить європейська спільнота, зазначаючи, що виборча реформа є важливим елементом комплексу реформ, які Україна зобов’язалась здійснювати. До слова, нове виборче законодавство мало б бути прийнятим у першому півріччя 2015 року, однак цього не спостерігається. І якщо сьогодні в Парламенті винесено кілька альтернативних проектів Законів про вибори народних депутатів, то що стосується виборів до місцевих рад – жодного. А ціна нездійснення виборчої реформи для країни є дуже високою. Презентована концепція змін до Закону щодо парламентських виборів передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Попередній досвід пропорційної системи із закритими списками разом з паралельним функціонуванням мажоритарної системи продемонстрував низьку ефективність. З одного боку, пропорційна система із закритими списками не дозволяє розвивати механізми внутрішньопартійної демократії, що викликає певну клановість і залежність обраних депутатів від вузького керівництва партії. З іншого боку, мажоритарна система має достатньо серйозну корупційну складову, яка полягає у підкупі виборців та зловживанні адміністративним ресурсом. Всі ці вади доповнюють одна одну, створюють певний синергетичний ефект. Що важливо, це очевидно не тільки громадським організаціям. Питання лише залишається за тим, який підвид пропорційної системи вибере Україна. Власне, презентована концепція - це бачення експертних середовищ громадськості. Концепцією передбачено створення 28 територіальних багатомандатних округів, які повторюють області України за певним виключенням. Адже, зважаючи на кількість виборців у місті Київ, Дніпропетровській та Донецькій областях, є сенс створити додатково 3 округи. Окремо, враховуючи специфічну ситуацію що склалась через тимчасову окупацію території АР Крим, автори концепції вважають правильним об’єднати Херсонську область, АР Крим та місто Севастополь в один округ. Кількість мандатів майбутнього Парламенту концепція не визначає. Головним і єдиним суб’єктом висування кандидатів будуть політичні партії. Це викликано важливістю структуризації партійного простору, ефективної та стабільної діяльності парламентської більшості. При цьому, індивідуальні мандати, які передбачені мажоритарною системою, не сприяють вищезгаданим завданням. «На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано 2 законопроекти, які стосуються кількісного скорочення депутатів місцевих рад, що відповідає коаліційній угоді. Однак, що стосується безпосередньо місцевих виборів, жодного тексту не подано», – розповідає Євген Радченко, директор з розвитку «Інтерньюз-Україна», головний експерт Групи з реформування виборчого законодавства Реанімаційного пакету реформ. При цьому, експерт додав, що Головою Верховної Ради України створено експертну групу, яка займатиметься розробкою змін до Закону про місцеві вибори. Щоправда, остання збиралися лише один раз, де під час зустрічі було запропоновано 3 концепції виборчого законодавства про місцеві вибори. Серед них концепція, яка представляється в контексті публічного обговорення в Ужгороді, інша суттєво схожа з презентованою; третя має інакше бачення і розроблялась Асоціацією малих міст України. Згідно з презентованою в Ужгороді концепцією, сільські, селищні, районні, районні в містах та міські ради невеликих міст обиратимуться за мажоритарною багатомандатною системою. Обласні ради та ради великих міст (більше 90 тисяч населення) обиратимуться за пропорційною системою з відкритими списками. Така відмінність викликана тим що в таких містах та обласних радах існує високий відсоток політичних рішень. Однак, міських голів великих міст (більше 90 тисяч) запропоновано обирати в 2 тури, адже обрана за пропорційною системою рада буде достатньо сильною і структурованою, що стане проблемою для очільника міста, обраного в один тур з низьким відсотком, а значить нижчою легітимністю. До прикладу, в Україні є міста де голови обирались 11 % відсотками виборців. Іншими словами, двотуровість покликана унормувати сили політичного впливу між радою та міським головою. Щодо рад великих міст та області, то пропонована система передбачатиме багатомандатні округи, на яких значно важче підкуповувати виборців. Таким чином, на відміну від чинного законодавства, новий Закон може не сприяти підкупу. А от повноцінне викорінення цього явища буде виключно в силах правоохоронних органів, які сьогодні мають значно ширший інструментарій притягнення осіб до відповідальності за прямий та непрямий підкупи виборців. Окремо обговорювалось питання можливостей обрання до Верховної Ради України представників національних меншин, що є актуальною темою для Закарпаття. Присутні учасники зазначали, що на попередніх виборах одномандатні мажоритарні округи створювались таким чином, що суттєво мінімізував фактор виборця, як представника національної меншини, в обранні «свого» кандидата. На це Євген Радченко зазначив, що національними меншинами в Україні на законодавчому рівні це питання не піднімається: «Жодна із зареєстрованих асоціацій (чи інших форм представництва) не зверталася до законодавчого органу з ініціативами забезпечити їм можливість обирати представника національної меншини до парламенту через окремий округ. При цьому, сьогодні в національному законодавстві відсутній критерій врахування інтересів національних меншин під час виборів». Важливим питанням для учасників було врахування концепцією адміністративно-територіальної реформи, що триває в Україні і має шанси бути частково реалізованою станом на 25 березня 2015 року. На це експерти зазначили, що є сумніви в тому, чи Парламент встигне винести зміни до Конституції України, що, як мінімум, обґрунтовується строками, які залишаються в народних депутатів до проведення місцевих виборів, інакше, доведеться зміщувати строки проведення останніх. При цьому, презентована концепція планувалась таким чином, що її можна застосувати і за умови проведення адміністративно-територіальної реформи. Водночас, цього не дозволяють зробити інші існуючі концепції. Довідково: Громадянська мережа ОПОРА — це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.