Напередодні Дня працівника природно заповідної справи, який відзначається 7 липня, у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області за круглим столом громадські активісти обговорили подальші перспективи розвитку природно-заповідної справи та екомережі області.
З вітальним словом виступив начальник держуправління Андрій Погорєлов. Він, зокрема зазначив, що роль науковців та активістів громадських організацій нині важко оцінити. Завдяки тісній співпраці держуправління та громадських організацій, за кілька останніх років, позначку «відсотку заповідності» із 12,7 вдалося збільшити до 13,8%. Зараз є чимало ініціатив та пропозицій, які чекають моменту для втілення в життя, адже перспективні межі щодо розширення природно-заповідного фонду сягають більше 20%. Оскільки зібрання видалося передсвятковим, начальник держуправління відмітив найбільш активних науковців та громадських діячів грамотами та книжковими призами.
Який стан справ з розширенням природно-заповідного фонду у краї, що вдалося зробити у минулому році та за І півріччя 2012 року, а також які ініціативи науковців найреальніше втілити в життя, – розповідав начальник відділу раціонального природокористування держуправління Анатолій Поляновський.
Наприклад, минулорічна пропозиція Карпатського екологічного клубу «Рутенія», яка стосувалася розвитку природно-заповідного фонду у верхів’ї басейну р. Латориця та передбачала створення 3 ботанічних заказників у Воловецькому районі, держуправлінням була підтримана та зараз успішно реалізується. Зокрема, спеціалістами держуправління, проводяться заходи з погодження на створення зазначених заказників загальною площею понад дві тисячі гектарів. Наразі отримано згоду на районному рівні щодо створення одного з них – ботанічного заказника місцевого значення «Привододільний» на площі 722 га. Незабаром питання створення об’єкту буде розглянуте на сесії обласної ради.
Надходять також пропозиції і від місцевих органів самоврядування. Зокрема, днями Великоберезнянська райдержадміністрація запропонувала розширити Ужанський НПП на 10 тис. га., від Мукачівської РДА надійшла пропозиція щодо створення ботанічного заказника «Острош» на площі 398,7 га, Іршавської – щодо розширення НПП «Зачарований край» на близько 6 тис га.
Аналізуючи наявні пропозиції, які надійшли до держуправління за останні 3 роки, можна зробити сміливе припущення того, що до 2015-2020 рр. створити нові та розширити існуючі площі ПЗФ в області можна буде до 100-120 тис. га, що збільшить відсоток заповідності до 20-22 відсотків.
Чимало й проблемних аспектів у справі заповідання. Начальник держуправління Андрій Погорєлов з цього приводу зауважив, що як показує практика, до проблемних питань відноситься процедура погодження створення ПЗФ на рівні землекористувачів та місцевих органів самоврядування і виконавчої влади. У результаті усе призводить до довготривалих дій та переписок з установами різних рівнів. З огляду на це, головний еколог області закликав представників екологічної громадськості Закарпаття до проведення активних заходів з пропаганди та роз’яснювальної роботи серед населення. Адже саме через такий супротив важко вирішується питання зі створенням ботанічного заказника «Буштинський парк Льодовикового періоду», що у Тячівському районі, кілька років через відмову землекористувача неможливо створити ботанічний заказник «Авашські гори», що на Хустщині. «Саме «Авашські гори» відповідно до наукового обґрунтування є перспективним для створення спільного українсько-румунського регіонального ландшафтного парку «Мармарошський», – констатує Андрій Погорєлов.
Родзинкою зібрання стала презентація книги «Природно-заповідний фонд Закарпатської області» під редакцією проф. Степана Попа. Фундаментальне видання побачило світ завдяки фінансової підтримки обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Над створенням та редагуванням книги працював творчий колектив, до складу якого ввійшли спеціалісти держуправління, а також працівники природоохоронних установ краю та науковців УжНУ. В книзі зібрані матеріали про реєстр заповідних територій і об’єктів, становлення заповідної справи, її організацію та законодавче забезпечення, сучасний стан та перспективи розвитку природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення у Закарпатській області. Проведено аналіз їх використання для проектування регіональної екологічної мережі, рекреації, еколого-просвітницької і освітньо-виховної роботи, а також стан міжнародного співробітництва у цій частині. Книга уже знайшли чимало позитивних відгуків у наукових колах області та названа справжньою віхою у природоохоронній справі області.
У ході засідання громадські активісти висловили чимало слушних пропозицій та зауважень, які безперечно будуть враховані держуправлінням у подальшому плануванні природоохоронних та просвітницьких заходів.
