В Ужгороді відбулася конференція-семінар, під час якої експерти проекту «Формування мережі обміну інформацією про науково-освітні програми Європейського Союзу» розповіли про актуальні грантові програми Європейського союзу, а також про можливості використання їхнього потенціалу для розвитку та впровадження інновацій в Україні.
Учасниками конференції стали представники різних регіонів України, які прибули до Ужгорода, не тільки щоб послухати про нові конкурси та процедуру подання проектів ЄС, але з метою налагодження стійких і взаємовигідних контактів.
На прикладі першої зареєстрованої і діючої в Україні національної технологічної платформи (НТП) «Агропродовольча», яка входить до мережі ЄТП «Їжа для життя», було показано, як реально можна об’єднати зусилля бізнесу та науковців для успішної розробки та впровадження інновацій.
Іван Кульчицький з ГО «Агенція європейських інновацій» (м. Львів) зазначив, що для України відкриті ряд науково-дослідних програм ЄС, і однією з основних серед них є 7-ма Рамкова Програма. «Наш проект спрямований на те, щоб донести інформацію про можливості цих програм до якнайбільш широкого кола зацікавлених осіб. Йдеться про створення технологічних платформ, що сприятиме формуванню державно-приватного партнерства та залученню бізнесу до фінансування науково-дослідних робіт, – розповів І. Кульчицький. – Ужгородський Центр транскордонного наукового співробітництва (ЦТНС) є пілотною структурою, яка першою в Україні започаткувала створення подібних технологічних платформ. Досвід ЦНТС може бути корисним при створенні інших технологічних платформ в Україні».
Надія Бойко, професор Ужгородського національного університету, директор ЦТНС зауважила: «Ми є першим і успішним прецедентом на Україні щодо створення ТП. Для Європи така структура співпраці є вже звичною. Вона має на меті реальне впровадження інновацій, а це в свою чергу передбачає інноваційний спосіб мислення і призведе до вирішення низки економічних проблем у державі».
За словами експерта проекту Ольги Кот, європейські програми дають шанс як українським науковцям, так і представникам середнього і малого бізнесу розвиватися, обмінюватися новими ідеями, бути відкритими для Європи і всього світу і взагалі, працювати більш злагоджено і гармонічно. «Понад 13 мільйонів євро на рік – такий середньорічний бюджет цих програм і тому слід донести інформацію про можливість використання цих коштів до якомога більшої кількості людей для пожвавлення співпраці з європейськими структурами, – каже О. Кот. – Головне, щоб інновації знайшли свого виробника і в кінцевому результаті забезпечили економічне зростання нації».
