Життя воїна обірвалося 18 червня 2026 року у Словʼянську. Вдома на нього чекали дружина, батьки, брат та бабуся.
У січні 2026 року чоловік добровільно вступив на військову службу. Валерій Мадяр був стрільцем групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку.
Після завершення базової загальновійськової підготовки воїна призначили для проходження служби у Словʼянську. Його життя обірвалося 18 червня 2026 року.
Чин похорону захисника відбувся на набережній Незалежності. Віддати шану воїну прийшли родина, друзі, побратими та небайдужі містяни. Поховали Валерія Мадяра на кладовищі «Барвінок».
У військовослужбовця залишилися дружина, мати, батько, молодший брат, бабуся.
Редакція Mukachevo.net висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого захисника. Вічна шана і памʼять Герою, який віддав життя за Україну і кожного з нас.
Фото: Ужгородська міська рада.
