В Ужгороді представили монументальну працю про Карпатську Україну (ФОТО)

Праця об’ємом 855 сторінок описує події, які передували Карпатській Україні, трагічну героїку закарпатських Крут -- Красного Поля, подає значний об’єм інформації щодо події тих часів. Михайло Делеган, голова Закарпатської організації Національної спілки краєзнавців України розповів: «За рік святкуватимемо 75-річчя Карпатської України. Істинні шанувальники української державності повинні думати про відзначення цієї дати вже зараз. Цьому присвячений і вихід книги Станіслава Аржевітіна. Ця книга служитиме вагомим вкладом у формування свідомості думок як інтелігенції, так і підростаючого покоління, вміння ними об’єктивно оцінювати історичні події, ставитись з подією до тих, хто творив українську державність і продовжує це робити. М. Делеган відзначив європейський підхід до самого процесу підготовки книги. Тут зібрано документи, які раніше не публікувалися. Зроблена спроба на основі документів охарактеризувати життя і діяльність діячів світового рівня та головного діяча історичних подій – простої людини. «Автор не просто говорить, а дає читачу можливість оцінити документи. Разом з тим, крім документальних матеріалів, є величезна кількість свідчень від живих свідків тих часів. У радянські часи не було прийнято використовувати такі метожди досліджень і подачі матеріалів читачам», - каже фахівець. Станіслав Аржевітін зауважив: «Сподіваюся, моя книга стане невеличким поштовхом для підготовки до відзначення річниці Карпатської України. Також я відкрив музей Карпатської України у Колочаві з акцентом на тих її діячів, які є вихідцями саме з Міжгірщини, включно з Президентом Карпатської України Августином Волошином». Також автор зауважив: «Саме закарпатська спроба проголошення незалежної держави є найбільш легітимною (маю на увазі до 1991 року). Не хочу применшувати роль інших, але говорю виключно про юридичний фактор». Щодо назви книги автор пояснив: «Я хотів показати, що для того, щоб відбулася ця епоха, ця одна доба, закарпатцям потрібно було пройти не одне століття. Хронологічні рамки моєї книги зачіпають не одну сотню років. Не применшуючи роль братів з того боку Карпат, я показав через діяльність громадських організацій, політичну свідомість, що Карпатська Україна – це не запозичена ідея, не імпорт, а самобутній феномен Закарпаття». Автор мав можливість працювати з особистими архівами та таємними документами. Висвітлив також роль і місце закарпатської еміграції. «Як банкір, я не міг оминути тему грошово-кредитної системи тих часів. Мені прикро, що багато учасників подій карпатської України – самі теж банкіри – не подбали про власну грошову одиницю держави. Але ж тривали бойові дії… Зрозуміло, не було часу», - каже С. Аржевітін. У повному обсязі подано карну справу Августина Волошина. Висновки – за читачами, - каже автор. «Думаю, кількасот фотокарток, поданих тут – теж хороший матеріал, який навіть не потрібно коментувати. А все у комплексі, сподіваюся, є хорошим додатком до скарбниці досліджень про Карпатську Україну», - додав С. Аржевітін. Сергій Федака, професор, доктор історичних наук зауважив, що презентація книги сьогодні, 11 жовтня, невипадкова. Саме цього дня, але 75 років тому у Празі було прийнято рішення про перший автономний уряд Карпатської України. З 11 жовтня почалася «епопея», яка тривала 5 місяців. «Книжка «Карпатська Україна: епоха в добі» складається з трьох частин, - додав Сергій Федака, - 1 частина – про передумови українського феномену, 2-га частина – власне події Карпатської України, особливо детально подані факти про ніч з 13 на 14 березня, які інші науковці майже оминають. Третя частина книжки – про тих,хто причетний до історичних подій Карпатської України. Василь Густі, голова Закарпатської організації Національної спілки письменників України додав, що саме цієї книги не вистачало серед тих численних видань, присвячених подіям карпатської України. « Це цілюще, глибоке, невичерпне джерело», - сказав про науково-документальне видання Василь Густі. Цього ж дня відбулася презентація книжки для студентів УжНУ, для поціновувачів в Ужгородському замку, а також покладання квітів до могили дружини Августина Волошина.