В Ужгороді розпочалась міжнародна конференція з нагоди ювілею Миколи Мушинки (ФОТО)

Доробок Миколи Мушинки – вражає: автор близько 200 наукових розвідок, більше 1000 статей, 350 рецензій, півсотні книг, серед яких і відомі праці – "З українського фольклору Східної Словаччини" (1963р.), "Фольклор русинів Войводини" (1976р., 1987р.), "Українська усна словесність" (1973р.) та інші, дослідник творчості Володимира Гнатюка, Івана Панькевича, Тараса Шевченка, Івана Югасевича, Олександра Духновича, Флоріана Заплетала, Степана Клочурака, Фердинанда Колесси, Франтишека Главачека, Олекси Новаківського, Степана Рудницького, Олени Теліги, Степана Папа та ще багатьох знакових постатей. Через наукові погляди та творчі інтереси, активну патріотичну позицію, Микола Мушинка зазнав переслідувань і на тривалий час був відсторонений від наукового та літературного процесів. Упродовж майже двадцяти років був змушений працювати пастухом, потім – кочегаром. У 1990-му діяча реабілітували і поновили на посаді завідувача Науково-дослідного відділу кафедри україністики в Пряшівському університеті. Тоді ж Микола Мушинка засновує Асоціацію україністів Словаччини та Наукове товариство ім.Т.Шевченка у Словаччині, продовжує дослідницьку роботу, займається збереженням архівів зарубіжних українців, переймається долею незаслужено забутих чи заборонених митців, повертає їхню спадщину українському народу, видаючи та популяризуючи її в Україні, Європі й Америці. "Йому випало справді бути людиною енциклопедичних зацікавлень і знань, він, по суті, став головним репрезентантом русинів-українців, людей, які опинилися за межами України, але належали і належать до українського народу. Він бачив, як відбуваються оті неминучі процеси асиміляції, коли русини-українці приживаються в інших державах, у Словаччині, Польщі, Румунії й інде і, ясна річ, його дуже тривожило, як зберегти культуру, як зберегти мову, як зберегти цю багатющу народну спадщину, яка насправді має неоціненне значення не тільки для нас, а й для цілого світу. На щастя, Микола Мушинка відчув особисту відповідальність за цю важливу справу і цілком присвятив себе їй. Сьогодні, на мою думку, він є одним із найавторитетніших фольклористів-етнографів, дослідників народної культури українців", – зазначив у виступі академік, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту літератури ім.Т.Шевченка НАН України Микола Жулинський. Участь у конференції беруть понад 70 учених і культурно-мистецьких діячів із різних областей України, а також – зі Словаччини, Чехії, Угорщини та Швейцарії. Після завершення нинішнього пленарного засідання, о 17.00 у залі обласного театру ляльок розпочалась майже двохгодинна урочиста академія з нагоди 80-річчя від дня народження Миколи Мушинки. В програмі – підбиття підсумків конференції, мистецькі дискусії та відвідини гостями культурних цікавинок краю. Наукові ж статті конференції, традиційно, надрукують окремим числом Вісника Закарпатського художнього інституту. Крім того, розповіли керівники вишу, в планах записати компакт-диск із лекціями Миколи Мушинки, котрий, як відомо, також викладає спецкурси в ЗХІ й очолює кафедру культури та суспільно-гуманітарних дисциплін.