113 предметів із бронзи
В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, на якому журналістам продемонстрували доісторичні скарби Закарпаття. Йдеться про знайдений восени біля села Геєвці на Ужгородщині найбільший за всю історію області скарб — 113 предметів із бронзи.
Завідуючий відділом археології Закарпатського краєзнавчого музею Йосип Кобаль розповів, що знайдений скарб — справжній подарунок для культури, історії та науки області. Це 113 бронзових предметів (прикраси та елементи зброї), а також фрагмент посуду, в якому скарб був закопаний у землю. Вони датуються 1300 роком до нашої ери, тобто були створені 3300 років тому.
«Найчастіше, на жаль, скарби потрапляють у приватні руки, а у цьому випадку Закарпатський краєзнавчий музей зумів виграти конкурентну боротьбу і цінна знахідка стала надбанням усіх мешканців та крайової історії», — зауважив Й. Кобаль. Знайшли заховані предмети селяни, коли обробляли землю. Вони отримають винагороду від музею – кілька тисяч гривень. Ціна ж самої знахідки, зі слів науковця, щонайменше у 5 разів більша. За кордоном, до речі, законодавство зобов’язує приватних колекціонерів вести журнал надходжень і науковці у такому випадку мають право і можливість їх оглядати та досліджувати.
«Цінність археологічної знахідки полягає у тому, чи знаємо ми, де і коли вона знайдена. Це важлива інформація, лише при наявності якої може йтися про наукові дослідження і опис історії краю», — сказав Йосип Кобаль і висловив вдячність селянам, які виявили патріотизм та віддали скарб історикам.
За словами Й. Кобаля, Закарпаття — найбагатший в Україні регіон на знахідки бронзового віку. Навіть на території Європи нема жодної території, щоб на 1 квадратний кілометр було знайдено таку кількість скарбів, як у Закарпатській області.
Знайти скарб, згідно з віруваннями, може той, хто свого часу знайшов цвіт папороті. Тоді скарб сам «дає про себе знати» і «дозволяє» ним заволодіти, що під силу далеко не кожному. Йосип Кобаль розповів кілька історій про закарпатців, які знаходили скарби. Так, у 1930 році селянин з Волівця, обробляючи землю, натрапив на золотий скарб, який продав за кілька кухлів пиву корчмареві. Після обіду, повернувшись на поле, він знайшов ще й посудину із золотими кільцями, які знову продав за випивку. Корчмар усе придбане майно продав за 375 крон годинникареві, проте це вже помітила міліція і скарб досі зберігається із чеських часів.
За знайденими бронзовими предметам можна дізнатися навіть про рослинність того часу, оскільки пилок зберігається в землі мільйони років.
Усі презентовані у прес-клубі речі мають культовий характер. В одній із втулок наконечника спису знайшли невелику пластину. Такі випадки були зафіксовані лише двічі у Європі. Це приклад ритуалу, пов’язаного із замовлянням проти хвороби. У кожному з предметів таким чином виявляється духовність людей того часу.
«Закарпатські скарби відомі далеко за межами Закарпаття, колекція знахідок обласного краєзнавчого музею була другою за цінністю серед музеїв у Радянському Союзі. На жаль, здійснений мною опис закарпатських знахідок у нас не видали, бо економічна криза, вічний брак коштів. Натомість у Німеччині вже за дав тижні знайшли можливість видати цю наукову працю», — розповів Йосип Кобаль.
У Закарпатському краєзнавчому музеї зберігається понад 130 тисяч оригінальних експонатів. В Україні серед обласних музеїв це 6-7 місце. Колекція бронзових скарбів музею найбільша в Україні, крім того, тільки закарпатський музей володіє колекцією кельтських старожитностей.
