Математики із США і Італії уточнили механізм поширення мемів в соціальних мережах.
Дослідники моделювали на комп'ютері поширення тих чи інших ідей в соціальній мережі. Користувачі мережі вважалися агентами, здатними одночасно стежити лише за кінцевим набором тем. При цьому вони стабільно ділилися повідомленнями по цим темам.
В роботі була побудована мережа з близько 100 тисячами користувачів і трьома мільйонами взаємозв'язків між ними. Отримані дані порівнювалися з даними про поведінку 12,5 млн користувачів Twitter в період з жовтня 2010 року по січень 2011 року.
Вчені встановили, що основними факторами, що визначають долю того чи іншого мема (наприклад, його довговічність), є структура мережі та згадане вище обмеження на "кругозір" користувачів. При відмові від одного з цих параметрів результати моделювання виявлялися не узгоджені з експериментальними даними.
За словами дослідників, головний висновок роботи полягає в тому, що на життя мема майже ніякого впливу не чинить ні тема, яку він зачіпає, ні будь-які зовнішні чинники, наприклад, новинні події.
У колишніх роботах з цієї тематики дослідники намагалися ранжувати ідеї по важливості (передбачалося, що важливі поширюються швидше), а також припускали залежність здатності до життя ідеї від авторитетності користувачів, які її запускали.
У червні 2011 року з'явилася робота німця Насира Навіда і його колег по університету Кобленца-Ландау, які виявили п'ять ознак популярного твіту. Наприклад, як виявилося, частіше за інших користувачі діляться повідомленнями, що містять знаки питання.
