Марина з позивним «Пульс» до війни викладала англійську мову в школі №19 (зараз – ліцей «Імідж»). Після повномасштабного вторгнення вона пішла до військкомату, але там їй відмовили, так як у неї не було військового досвіду.
Як розповідають на сторінці 101 окремої бригади територіальної оборони, пізніше жінка записалась на курси військової підготовки, які закінчила і отримала відповідний сертифікат.
Вже тоді військкомат прийняв її документи і направив в навчальний центр на БЗВП (курси базової військової підготовки).
Оскільки на той час Марина зверталася щодо направлення до війська не через службу рекрутингу бригади, то з навчального центру потрапила спочатку в Тернопільську бригаду територіальної оборони, і вже звідти перевелась в 101 бригаду.
«Спочатку служила в 4 батальйоні (колишній 72). Сама я виросла в Хусті, а батальйон теж хустський, то адаптація пройшла легко. Пізніше пройшла додаткову підготовку і стала бойовим медиком» — розповідає Марина. «Там же я отримала і свій позивний. Він не пов'язаний з медициною, як багато хто думає. «Пульсом» мене назвали побратими в батальйоні, бо сказали, що я через свою активність є пульсом нашого підрозділу».
Зараз Марина «Пульс» служить на Сумщині в медичній роті 101 бригади територіальної оборони Закарпаття, надає медичну допомогу пораненим військовослужбовцям і захищає країну від ворога. І з нетерпінням очікує, коли настане мир і вона зможе повернутись в Ужгород у школу, до дітей – знову займатись улюбленою справою.
