Закарпатська журналістка Укрінформ Тетяна Когутич побувала на одній з відомих карпатських гір Пікуй. Ця гора ідеальна для одноденного походу, у ясну осінню погоду, зійти й спуститися з якої можна за пів дня. Далі - текст автора без змін.
Failed to process contentNo a raz ja sam krav lis, na smereku ja zaliz, ja na suk iz baltov siv, suk tot spylyaty zumiv. Letiv ja doli gy ptaha, jobnuvs v zymlyu ja z rozmaha. Uliz ja iz pud smereky, pogrozyvis kulakov, to j bozhky avat elity nja zrobyly durakom.
Po pershe Bilasovycja ce Zakarpatska oblast, po druhe "осіннім буково-смерековим лісом та тишею" , lis vyrubujut, vynyshchujut, hvaltujut RIDNI KARPATY, STARI BUKOVI PRALISY, bahatstvo jake nam zalyshyly predky, vyrubujut suchasna "elita", ti bukovi lisy ne rubaly za AVSTROUHORSCHYNY, ani ZA SERUSERU, a nashi "bozhky" dumajut shcho jim vse mozhna. Shcho ne dorubav Shcherbej, dorubaje Rosol. A na rachunok tyshyny, zamist trembit, perespiv benzopyl. SHCHO ZALYSHYMO nashchadkam? Vashym bablo a krajanam lysi hory, poveni i zsuvy. Pytaju bablo rieshajet vso?
